ДОНАРАХУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОГО ПОДАТКУ НА ПІДСТАВІ ПУНКТУ 5.6 ПОЛОЖЕННЯ «ПРО ПЛАТУ ЗА ЗЕМЛЮ В М. КИЄВІ» Є ПРОТИПРАВНИМ.

Бажання збільшити податкове навантаження платників податків іноді породжує методи та механізми, які суперечать основним засадам податкового законодавства України.

 Яскравим, в дужках, прикладом цього є пункт 5.6 Положення «Про плату за землю в м. Києві» додатку 3 рішення Київської міської ради від 23.06.2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 28.01.2015 №58/923).

Згідно пункту 5.6 Положення «Про плату за землю в м. Києві» плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Керуючись вказаним пунктом Положення, податкові органи, за результатами проведених перевірок, донараховують платникам податків, за якими не зареєстровано речове право на земельну ділянку,  значні суми земельного податку.

Але, такі нарахування є неправомірні. Наведемо правові обгрунтування:

Основні засади податкового законодавства України передбачають що податкове законодавство України ґрунтується у тому числі на принципі єдиного підходу до встановлення податків та зборів — визначення на законодавчому рівні усіх обов’язкових елементів податку.

Згідно загальних засад встановлення податків і зборів (ст. 7 Податкового кодексу України) під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи:

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України).

Елементи податку, у тому числі такі як: платник податку;  об’єкт оподаткування, ставка податку, порядок обчислення податку, а також, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Податковим кодексом України (п.7.4 ст.7 Податкового кодексу України).

Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених Податковим кодексом України, забороняється (пункт 10.4 статті 10 Податкового кодексу України).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (стаття 269 Податкового кодексу України).

Плата за землю у формі орендної плати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності справляється користувачами таких ділянок.

Об’єктом оподаткування платою за землю є площа земельної ділянки, що перебуває у приватній власності, постійному або строковому користуванні земельних ділянок державної та комунальної власності.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 Кодексу), які внесені до державного земельного кадастру за результатами виконання вимог ст. 791 Земельного кодексу України щодо формування земельної ділянки як об’єкта цивільних прав (встановлено межі, певне місцем розташування та визначено відповідне право).

Як бачимо, Податковим кодексом України не передбачено встановлення такого податку як плата за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено.

Таким чином, донарахування податковим органом податкового зобов’язання по земельному податку на підставі пункту 5.6 Положення «Про плату за землю в м. Києві» є безпідставним і протиправним.

Підтвердженням такої правової позиції є рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/13307/18. У вказаній судовій справі адвокати Офісу правового консалтингу «LAWYER-EXPERT» довели безпідставність висновків акту податкової перевірки та донарахування податкових зобов’язань, у тому числі і земельного податку, донарахованого на підставі пункту 5.6 Положення «Про плату за землю в м. Києві».