Стаття 44-3 КУпАП «Порушення правил щодо карантину людей»

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, –

тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Що слід знати про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП:

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП за порушення правил щодо карантину людей необхідна наявність наступних умов:

• суб`єкт господарювання повинен здійснювати роботу, яка передбачає прийняття відвідувачів, зокрема торгівельного і побутового обслуговування населення;
• складання протоколу про адміністративне правопорушення має відбуватися з дотриманням вимог КУпАП.
• при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснили її права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що зроблено відмітку у протоколі;

Крім того, мають бути достатні підстави вважати, що особа:

• свідомо, допускаючи незаконність своїх дій у період карантину, не виконала конкретну заборону (заборони), передбачені Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, Постановою КМУ № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-2», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами;
• усвідомлювала суспільно шкідливий характер своєї діяльності, тобто діяла з прямим умислом, вчиняючи зазначений проступок, який є закінченим з моменту фактичного порушення установленої карантинної заборони.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право:

• знайомитися з матеріалами справи,
• давати пояснення,
• подавати докази,
• заявляти клопотання;
• при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права,
• виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
• оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. 

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є:

• будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні;
• інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані, крім іншого, встановлюються:

• протоколом про адміністративне правопорушення;
• поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків;
• висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ч. 1 ст. 251 КУпАП).

Обов`язок щодо збирання доказів покладається саме на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначену ст. 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються:

• дата і місце його складення;
• посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол;
• відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення);
• місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення;
• нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;
• прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є;
• пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
• інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.

Згідно відомчого наказу МВС України від 06.11.2015 № 1376, у разі складення протоколу про адміністративне правопорушення співробітником поліції, в протоколі зазначаються:

• у графі «місце складання протоколу» – населений пункт або географічна точка;
• у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол» – прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень);
• у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» – прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень);
• у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» – документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
• у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» – інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності);
• у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» – суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статтіКУпАП, за якою складено протокол);
• у графі «до протоколу додається» – пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).

Судові висновки, що можуть стати у нагоді особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП:   

16 березня уряд ввів ряд додаткових заходів, а Верховна рада прийняла законопроект для протидії поширенню інфекції.

В даний момент в Україні встановлено обмеження та призупинено роботу торгових центрів і ринків, за винятком продовольчих секторів і продуктових супермаркетів.

Отже, Уряд прямо не передбачив закриття тих чи інших підприємств, установ чи організацій або введення особливого режиму їх функціонування.

Відомості про те, що ОСОБА_1 здійснював реалізацію товарів саме з приміщення магазину і що до магазину був вільний доступ відвідувачів протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього докази не містить.

Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості суду зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

(Справа № 493/424/20, Постанова від 23.03.2020 року)

У протоколі про адміністративне правопорушення, що надійшов до суду, взагалі не викладено суть правопорушення у відповідності до диспозиції ст.44-3 КУпАП, яка чітко визначає, що повинно бути встановлено порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України”Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Тобто, норми статті 44-3 КУпАП відсилають до інших законодавчих чи нормативних актів, або ж рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Відповідно, у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які конкретно правила щодо карантину людей, санітарно-гігієнічні, санітарно-протиепідемічні правила і норми, передбачені Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішення органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, в даному випадку повинні були бути застосовані (з викладенням їх змісту), і які положення таких правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, були порушені. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено лише посилання на постанову Кабінету Міністрів, навіть без зазначення її номера та дати.

(Справа №705/1206/20 Постанова від 24.03.2020 року)

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Виходячи із сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Еркапіч проти Хорватії» від 25.04.2013 (Erkapic v. Croatia) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої «за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції».

В судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що вона працює в магазині «Форсаж», продавцем. 21.03.2020 року прийшли на роботу, оскільки чекали поставщиків товару, оприходували товар, магазин був закритий на замок в зв`язку з карантином. Їй зателефонував чоловік і вона вийшла на поріг магазину і розмовляла з ним, оскільки вдома залишилась малолітня дитина. На лівій двері магазину вісить інформація, що у зв`язку з карантином магазин не працює. Люди в магазин не заходили, вільного доступу не було, торгівлю не здійснювали. Ведуть книгу доходів і там відсутні записи за 21.03.2020 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що вона працює в магазині «Форсаж», продавцем. 21.03.2020 року вийшли на роботу в магазин, щоб зібрати товар, що був попередньо замовлений. Магазин був закритий. ОСОБА_2 вийшла на поріг магазину поговорити з чоловіком і були відчинені двері і зайшли працівники поліції. В цей день вони не проводили торгівлю, людей не було. На дверях є інформація, що у зв`язку з карантином магазин не працює.

З пояснень свідка ОСОБА_4 , який є поліцейським СРПП №1 Конотопського ВП ГУНП в Сумській області вбачається, що при виявленні адміністративного правопорушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 ст. 44-3 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису не застосовувалися.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

На думку суду, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП не здобуто належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні даного правопорушення, зокрема, що він 21 березня 2020 року близько 12:26 год. в м. Конотоп по вул. пров. Вирівської, 2, будучи посадовою особою закладу магазину «Форсаж», не припинив роботу закладу та здійснював прийом відвідувачів.

До протоколу, на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП поліцейським не було надано пояснення відвідувачів магазину, яких ОСОБА_1 нібито було прийнято та здійснено їх обслуговування. Крім того, з пояснень продавців магазину та ОСОБА_1 , наданих ними у судовому засіданні вбачається, що останній не здійснював торгівлю.

Разом з тим, суддя зазначає, що рапорти працівників поліції, які додані до протоколу не можуть бути визнані доказом підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, оскільки вони не підтверджуються іншими доказами. Рапорт є внутрішнім документом та не може слугувати доказом по справі, оскільки механізм складання рапорту не врегульований законодавцем, складається у вільній формі, тому не відображає всіх необхідних відомостей для судового провадження, та в ньому відсутні джерела отримання інформації, у зв’язку із чим, не може бути доказом у розумінні ст. 251 КУпАП. Крім цього, зазначені рапорти складені поліцейськими, а саме: який складав протокол про адміністративне правопорушення та які були при цьому присутні, що може свідчити про їх зацікавленість.

Що стосується фото доданого до протоколу, то суддя не бере його до уваги, оскільки з вказаного фото не зрозуміло якого числа та до якого саме магазину заходить поліцейський та який магазин зображений на фото.

(Справа № 577/1105/20 від 23.03.2020р.)

Диспозицією ст.44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України”Про захист населення від інфекційних хвороб”, іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.

Проте, в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , немає жодних відомостей про те, які саме правила були порушені та яким нормативно-правовим актом ці правила встановлено.

За таких обставин суд позбавлений можливості перевірити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП, прийняти в справі законне та об`єктивне рішення.

Крім того, неконкретність формулювання суті адміністративного правопорушення позбавляє ОСОБА_1 права здійснювати предметний захист та порушує її процесуальні права.

(Справа №655/190/20, Постанова від 24.03.2020)

Згідно ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення розглядає певні питання, в тому числі чи правильно складений протокол або інші матеріали справи про адміністративні правопорушення, чи підсудний даний адміністративний протокол розгляду саме цьому суду.

У випадку якщо при підготовці до розгляду адміністративного матеріалу будуть виявлені недоліки в протоколі або в інших матеріалах справи, то такі документи направляються до органу, який склав такий матеріал про адміністративне правопорушення.

Згідно диспозиції ст. 443 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення судді слід з`ясувати наявність чи відсутність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, статусу посадової особи.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 287758 відносно ОСОБА_1 містить взаємовиключні обставини, які не дозволяють визначити наявність у ОСОБА_1 статусу посадової особи.

Так, при викладенні суті адміністративного правопорушення особа, яка склала протокол, визначає ОСОБА_1 як директора «Садового центу», проте не зазначає керівником якої саме юридичної особи він є. Разом із цим, у графі «Місце роботи, посада» ОСОБА_1 визначається як фізична особа-підприємець та одночасно директор «Садового центру».

Отже, із протоколу не зрозуміло у якому статусі перебував ОСОБА_1 на час складання протоколу у статусі директора певної юридичної особи чи у статусі фізичної особи-підприємця.

До протоколу не додано жодного документа, який би вказував, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем або директором певної юридичної особи, яка здійснювала господарську діяльність з роздрібної торгівлі декоративними рослинами під час карантину.

Зважаючи на наявність недоліків, які перешкоджають розгляду справи по суті, адміністративний матеріал підлягає поверненню для усунення недоліків.

(Справа 317/822/20, Постанова від 23.03.2020р.)

Крім того, згідно вимог статті 251 КУпАП обов`язок доказування покладено на особу, уповноважену на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

До протоколу про адміністративне правопорушення не додані достатні, належні та допустимі докази.

Зокрема до протоколу про адміністративне правопорушення долучено в копіях (які навіть не засвідчені на відповідність їх оригіналам) пояснення трьох осіб та паспорт ОСОБА_1 . При цьому не враховано, що пояснення повинні бути додані до справи в оригіналах, так як вона безпосередньо стосуються справи. Походження копії паспорту з матеріалів справи встановити не представляється можливим.

Крім того, у матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що ОСОБА_1 дійсно працевлаштована продавцем магазину, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення.

Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог статті 256 КУпАП та відомчого наказу МВС і не може слугувати підставою для судового провадження, а також до справи не долучені необхідні, належні і допустимі докази, протокол про адміністративне правопорушення підлягає поверненню до органу, з якого він надійшов, для виконання вимог статей 251 та 256 КУпАП.

(Справа №705/1206/20, Постанова від 24.03.2020р.)

За змістомп.2пп.3постанови Кабінету Міністрів Україна від 11 березня 2020 р. №211 з 17 березня 2020 р. заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

В протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, яка з перерахованих заборон, порушена ОСОБА_1 , не враховано, що він не є суб`єктом господарювання.

При складанні протоколу не враховано, що ст. 44-3 КУпАП не має частин, однак дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 44-3 КУпАП; в протоколі маються не оговорені виправлення, що є неприпустимим.

Крім того, за змістом п.7 розділу VI Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 6 листопада 2015 р. № 1376, сторінки справи про адміністративні правопорушення повинні бути пронумеровані, прошиті. Всупереч цим вимогам нормативно-правового акту, сторінки справи, що надійшла до суду, не пронумеровані.

Відповідно до ст. 278 ч.1 п.2 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Оскільки протокол відносно ОСОБА_1 складено неправильно, вважаю за необхідне повернути справу начальнику Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП у Запорізькій області для належного оформлення.

(Справа № 333/1374/20, Постанова від 24.03.2020р.)