«Дія» не працює через технічний збій. Хто відповість за наслідки?
У практиці користування електронними публічними послугами сервіс «Дія» часто сприймається як єдина система. Проте з техніко-правової точки зору доцільно розрізняти:
- Сервіс «Дія» - як державну платформу (мобільний застосунок і вебпортал) для надання та відображення електронних послуг, і
- Державні електронні реєстри та інші інформаційні системи, у яких первинно формуються й зберігаються відомості (інформаційні дані), що надалі можуть відображатися в «Дії».
Такий поділ є принциповим для правового аналізу наслідків збоїв, оскільки різними є як причини технічної недоступності, так і коло суб’єктів, відповідальних за функціонування кожного з рівнів цифрової інфраструктури.
Саме тому в межах цієї статті розмежовуються два типи проблем:
- Збої на стороні платформи (сервісу) «Дія» (інфраструктура, інтеграційні механізми, доступність порталу).
- Збої на стороні державних реєстрів (їх ведення, адміністрування, кібератаки, відмови суміжної інфраструктури).
Такий підхід узгоджується із загальною логікою законодавства про публічні електронні реєстри, яке оперує категоріями держателя та адміністратора реєстру як ключових суб’єктів у сфері реєстрів і, відповідно, адресатів юридичної відповідальності за порушення встановлених вимог. Отже, подальший виклад буде побудований так, щоб окремо показати: де саме виникає технічний збій (платформа чи реєстр), як це впливає на правові наслідки для користувача, і які суб’єкти є належними адресатами звернень, вимог або позовів залежно від джерела проблеми.
Хто відповідальний за роботу сервісу "Дія"?
Відповідальні особи за роботу державних реєстрів. Хто відповідає за держреєстри.
В Україні за функціонування кожного державного реєстру відповідає уповноважений орган, так званий «держатель» реєстру, та визначений ним технічний адміністратор. Зазвичай держателем реєстру є профільне міністерство або інший державний орган, у сфері управління якого створено реєстр, а адміністратором - державне підприємство чи підрозділ, що забезпечує технічну підтримку реєстру. Наприклад, реєстри Міністерства юстиції України (Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно тощо) адмініструються ДП «Національні інформаційні системи» (НАІС) . Саме адміністратора і профільне міністерство можна вважати безпосередньо відповідальними за стабільну роботу цих реєстрів. Приклад – кібератака 19 грудня 2024 року. Показовим є випадок масштабного збою в реєстрах Мін’юсту у грудні 2024 року через російську хакерську атаку. Унаслідок атаки були зупинені всі єдині та державні реєстри Мін’юсту, а також залежні сервіси (наприклад, частина послуг у «Дії») . Розслідування встановило, що відбулося зовнішнє втручання, а не внутрішня помилка адміністраторів реєстру. Попри це, Міністерство юстиції притягнуло до відповідальності керівника НАІС - генерального директора Олексія Бережного, якого було звільнено після інциденту. Цей випадок підкреслює, що офіційно відповідальними за роботу реєстрів є керівники органів та держпідприємств, які ними управляють. У разі серйозного збою чи недбалості саме вони можуть бути піддані дисциплінарним заходам (догани, звільнення тощо).
Відповідальні за збої в роботі державного сервісу «Дія» Хто відповідає за «Дію».
Державний сервіс «Дія» (мобільний застосунок і вебпортал) - це проєкт Міністерства цифрової трансформації України (Мінцифри). Відповідно до Положення про Єдиний державний веб-портал електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1137, держателем порталу «Дія» є Мінцифри, а технічним адміністратором - державне підприємство «ДІЯ» (ДПК «ДІЯ») у сфері управління Мінцифри. Технічний адміністратор забезпечує створення, підтримку і захист порталу, безперервність його роботи, захист даних тощо. Таким чином, за будь-які збої чи технічні неполадки в роботі «Дії» відповідають Міністерство цифрової трансформації України (як держатель) і ДП «ДІЯ» (як адміністратор), зокрема їх керівництво і фахівці.
Законодавчі підстави відповідальності.
Закон України «Про публічні електронні реєстри» від 18 листопада 2021 року №1907-IX прямо передбачає, що держателі і адміністратори реєстрів несуть відповідальність за порушення законодавства у сфері реєстрів. Зокрема, якщо порушено встановлений порядок ведення реєстру, допущено несанкціоноване втручання чи інші порушення, винні посадові особи можуть притягатися до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної або навіть кримінальної відповідальності . Таким чином, якщо технічний збій стався через халатність чи порушення з боку відповідальних осіб, їх можна покарати згідно із законом. Крім того, шкода, заподіяна органами чи суб’єктами у сфері реєстрів, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду (детальніше про компенсацію збитків - далі).
Причини збоїв та приклади.
Збій у роботі «Дії» може статися як через внутрішні технічні проблеми сервісу, так і через зовнішні фактори (збій у суміжних системах чи інфраструктурі). Часто «Дія» залежить від даних із різних державних реєстрів: застосунок не зберігає персональні дані, а підтягує їх з державних реєстрів у режимі реального часу. Відтак, якщо «падає» або «зависає» конкретний реєстр, перестають працювати пов’язані послуги в «Дії». Так сталося в грудні 2024: через зупинку реєстрів Мін’юсту в «Дії» тимчасово не працювали сервіси, що використовують дані з реєстрів (реєстрація бізнесу, перереєстрація авто, витяги з ЄДР тощо). У цьому випадку проблема була на стороні держреєстрів, а не самого порталу. Бувають і збої, викликані безпосередньо інфраструктурою «Дії». Так, 26 квітня 2025 року стався масштабний збій саме в «Дії» - у платіжних системах банків і сервісах «Нової пошти». Причина виявилася зовнішньою - проблеми з електроживленням у хмарного провайдера, на базі якого «хостяться» ці сервіси. Тобто дата-центр провайдера зазнав аварії (вийшло з ладу резервне живлення під час технічних робіт), і це тимчасово «поклало» роботу додатка «Дія». У таких випадках Мінцифра оперативно інформує громадян: зокрема, того дня команда «Дії» підтвердила збій через проблеми на майданчику дата-центру і запевнила, що працює над відновленням.
Відповідальність посадових осіб «Дії».
Формально, керівництво Мінцифри та державного підприємства «ДІЯ» несуть відповідальність за забезпечення належної роботи сервісу і дотримання вимог безпеки. Якщо технічний збій стався через недбалість чи порушення з боку посадових осіб (наприклад, не забезпечено належного резервування, захисту чи підтримки), до них можуть бути застосовані дисциплінарні санкції (догани, звільнення тощо) за внутрішніми процедурами Мінцифри. Аналогічно, у разі грубих порушень або несанкціонованого втручання винні можуть нести адміністративну чи кримінальну відповідальність. Більшість збоїв спричинені або зовнішніми факторами (атаками, аваріями), або швидко усуваються без явної вини конкретних осіб. Втім, законодавчі норми про відповідальність держслужбовців та ІТ-сфери цілком застосовні. Наприклад, якщо через халатність стався витік даних чи тривалий простій сервісу, це може бути підставою для дисциплінарного провадження. Так само, статті Закону про реєстри щодо відповідальності (див. вище) можуть бути застосовані за аналогією до адміністраторів інших державних інформаційних систем.
Фіксація (документування) технічного збою державного сервісу.
Для того щоб вимагати компенсацію або уникнути негативних наслідків (штрафів, пропуску строків тощо) через збій, важливо зафіксувати сам факт і тривалість технічного збою. Ось кілька практичних порад, як це зробити:
Зробити скриншоти або відеофіксацію: Коли ви зіткнулися з непрацюючим сервісом («Дія» або реєстр), зробіть скриншот екрану з повідомленням про помилку чи недоступність, за можливості із зазначенням дати й часу. Ще краще - записати коротке відео процесу (наприклад, спроба зайти чи відправити запит, яка завершується помилкою). Це буде вашим первинним доказом факту збою.
Отримати офіційне підтвердження: Зайдіть на офіційні канали інформації. Зазвичай при значних збоях відповідальні органи оперативно публікують оголошення. Наприклад, Мінцифри може повідомити на своїй Facebook-сторінці чи в Telegram-каналі «Дії» про технічні проблеми і їх причини. Якщо проблема в реєстрах - профільне міністерство (Мін’юст тощо) теж часто публікує новини або прес-релізи. Офіційне повідомлення про технічний збій - це дуже важливий інструмент. У деяких випадках Закон прямо вимагає такого підтвердження: так Податковий кодекс України передбачає, що якщо в роботі електронного кабінету сталася технічна помилка, то відсутність вини платника підтверджується визнанням збою технічним адміністратором або офіційним повідомленням на веб-сайті податкової (п.112.8.7 ст.112 ПК України). Аналогічно, для «Дії» чи інших сервісів офіційна заява державного органу про збій буде доказом, що проблема була не у вас, а в системі.
Звернутися до служби підтримки: У застосунку «Дія» є можливість звернутися в службу підтримки (чат або email). Зробіть офіційне звернення із описом проблеми: вкажіть дату, час, суть збою і яке завдання ви не змогли виконати. Попросіть підтвердити наявність технічного збою. Навіть якщо вам не одразу дадуть розгорнуту відповідь, факт вашого звернення і реєстрації заявки вже створює «цифровий слід» - пізніше можна буде запитати довідку про те, що ваш запит зафіксовано. Якщо підтримка надасть письмову відповідь про проблеми на їхньому боці, збережіть її.
Акт або свідки: Якщо збій критично впливає на ваші права (скажімо, ви не можете подати важливий документ у строк), можна скласти акт про недоступність сервісу. Це можна зробити у присутності кількох свідків: описати, що, коли і як не працює, підписати всіма присутніми. У бізнес-практиці іноді залучають нотаріуса для фіксації фактів в онлайнсередовищі - нотаріус може засвідчити скриншоти чи навіть факт недоступності сайту (хоча це платна послуга). Такий формалізований документ може стати вагомим доказом у суді.
Лог-файли та технічні дані: Якщо ви – ІТ-спеціаліст або маєте доступ до логів запитів (наприклад, ваша інформаційна система інтегрована через API з реєстром чи «Дією»), збережіть лог-файли, що демонструють спроби з’єднання і помилки (timeout, 500 Internal Server Error тощо). Такі технічні записи із мітками часу також підтверджують збій. Надалі можна просити і сам орган надати свої логи (наприклад, через адвокатський запит або в судовому порядку). Чому це важливо? Належна фіксація збою допоможе вам потім довести причинно-наслідковий зв’язок між непрацюючим сервісом і вашими втратами. Наприклад, щоб уникнути штрафу або покарання за несвоєчасну дію, треба довести, що причиною був саме технічний збій. Законодавство визнає це поважною причиною: так, НАЗК ще у 2017 році офіційно визнало збій реєстру достатньою підставою для несвоєчасного подання електронної декларації без санкцій для декларантів. Податковий кодекс України (п.42-1.10 ст.42-1) також звільняє від відповідальності платників податків, якщо прострочення сталося «виключно через технічний збій», підтверджений адміністратором або судом. Аналогічно, в інших сферах наявність задокументованого збою дозволить захистити свої права.
Як визначити, на чиєму боці причина збою («Дія» чи держреєстри).
Як зазначалося, «Дія» багато в чому залежить від інших державних систем. Тому, якщо якась функція не працює, важливо зрозуміти, чи проблема у фронт-енді «Дії», чи у бек-енді -держреєстрах або сторонніх сервісах. Визначити це можна кількома шляхами:
Аналіз характеру проблеми. Подивіться, які саме розділи «Дії» не працюють. Якщо збій тотальний - застосунок не відкривається, не проходить авторизація, «лежать» усі послуги - дуже ймовірно, що проблема саме на стороні «Дії» (її серверів або інфраструктури). Якщо ж працюють більшість функцій, але не доступні окремі сервіси (причому логічно згруповані -наприклад, все, що стосується бізнес-реєстрації чи витягів з майнового реєстру), то проблема, скоріше за все, в конкретному реєстрі або відомстві. Приміром, якщо не підтягуються дані про авто і водійське посвідчення - це може означати збій у сервісному центрі МВС або реєстрі транспортних засобів, тоді як паспорт і податковий номер у «Дії» можуть відображатися (бо реєстр демографічний і податковий працюють).
Офіційні повідомлення і ЗМІ. Державні органи зазвичай публічно пояснюють причину масштабних збоїв. Бажано одразу перевірити Telegram-канал «Дія», сторінки Мінцифри та профільних міністерств, а також новинні ресурси. Як правило, вже за кілька годин з’являється інформація: наприклад, «через кібератаку на реєстри Мін’юсту тимчасово не працюють послуги, пов’язані з цими реєстрами» або «через збій дата-центру недоступні сервіси». З таких повідомлень ви дізнаєтесь, чи проблема на стороні самої «Дії» (порталу) чи на стороні зовнішнього реєстру/провайдера.
Перевірка альтернативних доступів. Якщо є можливість, спробуйте звернутися до потрібного реєстру напряму, без «Дії». Наприклад, якщо через «Дію» не вдається отримати витяг з ЄДР, спробуйте зайти на сайт Міністерства юстиції або порталу «Онлайн-будинок юстиції» і там замовити той самий витяг. Якщо і там сервіс недоступний - очевидно, проблема саме в ЄДР, а «Дія» тут ні до чого. Якщо ж на прямому сайті послуга працює, а через «Дію» -ні, тоді, ймовірно, збій у взаємодії «Дії» з реєстром або в роботі самого застосунку.
Звернення до підтримки. Ви можете зателефонувати або написати в підтримку «Дії» чи відповідного відомства і поцікавитися, чи відомо їм про проблему і чия вона. Іноді служби підтримки дають шаблонні відповіді, але в разі масових збоїв вони підтверджують наявність «проблем на стороні наших колег …» або «наразі додаток оновлюється, незабаром усе запрацює» - з цього теж можна зробити висновок про природу збою.
Практичні приклади. У квітні 2025 року користувачі масово скаржилися, що не вдається авторизуватися в «Дії». Міністр Михайло Федоров незабаром пояснив, що причина - оновлення сертифікатів шифрування SSL, яке провели вночі, і порадив просто оновити застосунок до останньої версії . Тут проблема була на стороні самої «Дії» (програмна помилка сумісності сертифікатів). Інший випадок - збій 26.04.2025 року, коли перестали працювати «Дія», термінали оплати метро і сервіси «Нової пошти». Первинно користувачі подумали про хакерську атаку, проте компанія-провайдер швидко повідомила, що сталася аварія електроживлення в їхньому дата-центрі (жодної кібератаки). В цьому разі «винним» був зовнішній фактор: ні Мінцифра, ні реєстри державних органів не могли вплинути на проблему з хмарною інфраструктурою.
Знання таких деталей допомагає адресно вирішувати питання - розуміти до кого пред’являти претензії і від кого вимагати пояснень чи компенсації.
Чи реально отримати компенсацію за збитки від збоїв «Дії» та чи можна стягнути збитки з держави?
В принципі - так, хоча на практиці це непросто. Українське законодавство містить норми, за якими держава або її органи відповідають перед громадянами і бізнесом за шкоду, завдану незаконними рішеннями чи бездіяльністю. Згідно з ст.1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконних дій або бездіяльності органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини органу. Якщо технічний збій «Дії» трактувати як протиправну бездіяльність держави у наданні гарантованих послуг, що призвела до ваших збитків, то є юридична підстава вимагати відшкодування. Окремо Закон України «Про публічні електронні реєстри» від 18 листопада 2021 року №1907-IX (ст.47) передбачає право на відшкодування шкоди, завданої суб’єктами у сфері реєстрів, за рішенням суду. Хоч «Дія» - це не реєстр, а платформа, аналогію все ж можна провести. Якщо ж збитків вам завдано саме через збій у держреєстрі, який лежав в основі послуги «Дії», то позов логічно адресувати органу, відповідальному за той реєстр (наприклад, Мін’юсту або іншому відомству).
Механізм судового захисту.
Отже, головний шлях компенсації - позов до суду проти відповідного державного органу чи держпідприємства. Це може бути позов про відшкодування матеріальної шкоди (прямих збитків і упущеної вигоди) та, за бажання, моральної шкоди. Відповідачем потрібно вказувати структуру, чия бездіяльність або неналежне виконання обов’язків призвели до збитків. Наприклад, якщо через тривалий збій порталу «Дія» ви втратили гроші, відповідачем може бути Міністерство цифрової трансформації України (як держатель сервісу) і/або ДП «Дія» (як технічний адміністратор). Якщо ж збитки спричинені «падінням» конкретного реєстру, доцільно залучити до відповіді саме орган-держатель того реєстру (наприклад, Мін’юст, МВС тощо). У позові необхідно обґрунтувати протиправність дій чи бездіяльності держоргану. Тобто довести, що він не забезпечив належну роботу сервісу всупереч покладеним на нього обов’язкам. Для цього варто посилатися на нормативні акти:
- напряму на Постанову КМУ «Питання Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та Реєстру адміністративних послуг» від 4 грудня 2019 р. № 1137 (Положення про портал «Дія»), яка декларує безперервність роботи і захист даних як одне з завдань адміністраторів;
- на обов’язки щодо кібербезпеки (Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» від 5 жовтня 2017 року № 2163-VIII тощо.
Якщо збій стався через атаку або аварію, потрібно доводити, що орган міг і повинен був запобігти наслідкам (наприклад, мати резервні системи живлення, актуальні бекапи, захищені канали зв’язку і т.д.). Простіше кажучи, слід показати недбалість або помилку з боку відповідальних осіб. Також треба довести причинно-наслідковий зв’язок: саме збій в «Дії» (чи реєстрі) безпосередньо спричинив вам збитки. І звісно, обґрунтувати сам розмір збитків документально (див. наступний розділ про підтвердження збитків).
Реалістичність судового захисту.
Слід відверто зазначити, що успішних прецедентів саме з компенсації за ІТ-збої в Україні поки мало. Держава зазвичай заперечує в суді, що була «протиправна бездіяльність»: мовляв, стався форс-мажор (кібератака - зовнішній ворог, аварія у провайдера - непереборні обставини, які ми не контролюємо). Наприклад, у випадку російської атаки на реєстри довести недбалість Мін’юсту може бути складно, хоча й тут можна стверджувати про недостатній кіберзахист.
Якщо ж мова про короткочасний технічний збій, суд може порахувати шкоду незначною або не доведеною. Тим не менше, нормативна база для позову є, і за наявності вагомих втрат варто її використовувати. Суд зобов’язаний дослідити обставини щодо того чи міг орган запобігти збою, чи швидко відреагував, чи виконав свою «комунікаційну» функцію (попередив користувачів). Позитивне рішення суду буде підставою стягнути кошти з держбюджету або з відповідного держпідприємства (якщо воно є відповідачем). Нагадаю, закон визначає, що шкода відшкодовується незалежно від вини органу - тобто навіть якщо безпосередньої провини посадовця не доведено, держава все одно несе відповідальність перед потерпілими за збій як за свій ризик.
Альтернативні шляхи позасудового врегулювання.
Окрім суду, ви можете спробувати добитися компенсації або принаймні реакції держави в досудовому порядку:
Звернення до органів влади. Напишіть офіційну претензію або звернення до відповідального органу (Мінцифри, Мін’юст тощо). Опишіть ситуацію: коли і який збій стався, які збитки вам завдано, додайте доказів. Попросіть вирішити питання відшкодування добровільно (наприклад, виплатити певну суму чи надати компенсацію іншим способом) або принаймні дати офіційне роз’яснення. Швидше за все, у відповідь ви отримаєте формальну відписку (мовляв, «нам шкода, але законодавством не передбачено… звертайтесь до суду»). Проте сам факт звернення важливий: по-перше, ви отримаєте додатковий документ (позицію органу), по-друге, створите «тиск», щоб питання не залишилось непоміченим.
Звернення до Омбудсмена. У сфері цифрових послуг спеціального омбудсмена немає, але ви можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Якщо збій «Дії» порушив ваші права (наприклад, право на доступ до публічної інформації чи на отримання адміністративної послуги у визначений строк), опишіть це в скарзі омбудсмену.
Уповноважений може провести перевірку, зробити запит до Мінцифри, рекомендувати усунути порушення. Хоча омбудсмен не присуджує компенсації, його реагування може стати додатковим козирем у вашому судовому процесі або стимулом для органу врегулювати питання. Також Омбудсмен виконує функції у сфері захисту персональних даних - якщо внаслідок технічного збою стався витік чи неправомірний доступ до ваших даних, обов’язково скаржтесь. За результатами перевірки можуть бути внесені приписи, а це додатково підтвердить провину органу.
Звернення до бізнес-омбудсмена чи профільних комісій. Якщо від збою постраждав бізнес (фінансові втрати підприємства через недоступність держреєстрів, що зупинило операції), є сенс звернутися до Ради бізнес-омбудсмена. Цей орган розглядає скарги бізнесу на дії/бездіяльність держорганів. Він може винести рекомендацію державному органу компенсувати або урегулювати проблему. Прямо грошей омбудсмен не виб’є, але його висновок у разі очевидного порушення може спонукати держорган знайти якесь рішення (скажімо, скасувати штрафи, надати податкові пільги тощо як опосередковану компенсацію).
Досудове врегулювання (претензія). Формально діє механізм пред’явлення претензії до відповідача перед поданням позову (в добровільному порядку). Ви можете направити претензію до, наприклад, ДП «Дія» з вимогою сплатити певну суму збитків добровільно у визначений строк, попередивши про можливе звернення до суду. Якщо її проігнорують (що майже гарантовано) - це буде ще одним підтвердженням, що ви намагались владнати питання без суду (суди іноді позитивно дивляться, коли позивач проявляв досудову ініціативу). Але у разі відмови дорога все одно веде до суду.
Підтвердження та оцінка збитків від збоїв.
Якщо ви плануєте вимагати компенсацію, необхідно не тільки довести сам факт збою (про що йшлося вище), а й підтвердити розмір завданих вам збитків і їхній прямий зв’язок із таким збоєм. Ось декілька порад щодо цього:
Документуйте фінансові втрати. Збирайте всі документи, що показують ваші витрати або втрачений дохід через збій. Наприклад, якщо ви сплатили пеню чи штраф за прострочення (бо вчасно не подали документ через непрацюючий сервіс) - збережіть платіжки, рішення (постанову) про штраф. Якщо зірвалася угода на продаж майна, бо неможливо було зареєструвати правочин в реєстрі, - надайте копію цього договору, листування з контрагентом, де той відмовляється через затримку. У суді збитками визнаються як прямі втрати (те, що ви змушені були зайво витратити або втратили з належного вам майна), так і неотриманий прибуток (упущена вигода). Але все це потрібно підтвердити цифрами. Для втраченої вигоди - розрахунками і доказами реальності цих доходів (наприклад, попередній контракт, де був обумовлений прибуток, який не отримали).
Причинно-наслідковий зв’язок. Дуже важливо показати, що збиток став наслідком саме збою, а не інших причин. Тут стане в пригоді хронологія подій. Зафіксуйте час: коли мав статися юридично значущий факт (подання документа, реєстрація, транзакція), коли і як стався збій, коли все відновилось, і що за цей період ви втратили. Такий чіткий ланцюжок допоможе переконати суд, що, якби не збій, то шкоди б не було.
Оцінка майнової шкоди. Іноді буває складно порахувати, скільки саме ви втратили. Якщо збиток складний або містить упущену вигоду, доцільно залучити економіста або незалежного оцінювача. Експерт може підготувати висновок щодо розміру збитків (наприклад, втрачений прибуток за період простою бізнесу, розрахунок пені тощо). Такий експертний висновок не обов’язковий, але може мати переконливу силу. У деяких судових справах про відшкодування збитків суди опираються на висновки судово-економічних експертиз щодо правильності сум.
Моральна шкода. Окремо можна заявити моральну (немайнову) шкоду - наприклад, якщо збій критично вплинув на вас, спричинив значний стрес, зірвав важливі життєві плани. Моральну шкоду теж треба обґрунтувати: описати, яких душевних страждань чи втрати немайнового характеру ви зазнали. І заявити якусь суму компенсації. Суди доволі стримано присуджують моральні компенсації проти держави, але шанс є, особливо якщо була груба провина органу або порушено ваші права (наприклад, через збій ви не змогли вчасно отримати медичну допомогу чи виїхати за кордон, що сильно вам нашкодило). Підтвердженням моральної шкоди можуть бути показання свідків, довідки від лікаря (якщо був стрес, безсоння тощо), але здебільшого це оцінюється судом суб’єктивно.
«Прив’язуйтеся» до норм права. Підкріпіть свої вимоги посиланнями на норми законів. Наприклад, на ту ж ст.1173 ЦКУ про відповідальність держави, на норми закону про реєстри щодо відшкодування шкоди, на Конституцію (право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями органів державної влади, закріплене у ст.56 Конституції України). Це покаже, що ваші вимоги виникли не з повітря, а спираються на Закон.
У підсумку слід зазначити що прямих «простих» механізмів отримати гроші, як компенсацію за збій, немає - доведеться доводити своє право або в суді, або через наполегливе спілкування з відповідними органами. 2024-2025 роки дали прецеденти масових збоїв (кібератаки, відключення) і актуалізували питання відповідальності держави. Поки що відомі випадки реагування - це звільнення відповідальних осіб (як у випадку НАІС) і звільнення користувачів від санкцій (як у випадку з податковими накладними). Тим не менш, отримати компенсацію за збитки від збоїв держреєстрів чи сервісу «Дія» можна, але шлях лежить через кропітку юридичну роботу. Потрібно довести три речі:
- факт збою (через документи, свідчення, офіційні повідомлення);
- відповідальність державного органу за цей збій (через норми закону і доведення його обов’язків та порушення їх);
- розмір збитків та причинно-наслідковий зв'язок між збоєм та збитками (через фінансові документи і логічний аналіз).
В 2024–2025 роках українські реалії показують, що держава готова визнавати збої і навіть звільняти винних осіб, але з питанням грошового відшкодування поки що все не просто. Тож дуже важливо знати свої права - можливо, ваш прецедент стане першим кроком до практики відповідальності держави в цифровій сфері. В будь-якому разі, готуючи позов чи скаргу, консультуйтеся з юристами, збирайте максимум доказів і наполегливо відстоюйте свої інтереси законними методами. Ваш успіх не тільки вирішить вашу проблему, а й сприятиме поліпшенню якості державних електронних сервісів у майбутньому.
...
Автор: Анатолій НЕСТЕРЕНКО - адвокат, юрист, економіст.
Має понад 20 років досвіду у сфері юридичного консалтингу. Засновник та керівник проєкту Lawyer-expert. Основні спеціалізації: договірне, комерційне право, податкове право, земельне право, IT‑право. Представляє інтереси клієнтів у господарських, адміністративних та цивільних судах України. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю СМ №000454, видане 28.11.2016 року.
Email: lawyer5151@gmail.com
Телефон: +38 (095) 546 07 05
Профіль: https://lawyer-expert.com/#about
...
Ця стаття не є юридичною консультацією і є актуальною на дату публікації.
Всі зображення є ілюстрацією і не носять інформативного характеру.
...