Чи відповідає лікар за помилки ChatGPT?
Використання штучного інтелекту (ШІ) в медицині відкриває нові можливості для покращення діагностики та лікування пацієнтів. Однак, з використанням вказаних новітніх технологій постають питання щодо відповідальності лікаря при використанні ним ChatGPT, Claude чи інших штучних інтелектів.
На даний час спеціального закону, який би встановлював права, обов’язки та відповідальність лікарів у сфері використання штучного інтелекту в лікарській справі, не прийнято. Але, сказати що лікар позбавлений будь-якої відповідальності за використання у своїй діяльності висновків штучного інтелекту є неправильним. Розглянемо це питання з різних аспектів, що дасть нам змогу зрозуміти межі дозволеного при використанні лікарем нейромереж у своїй діяльності.
Штучний інтелект в медицині
Суб’єкт відповідальності
Українське законодавство, яким врегульовані правовідносини у сфері медичної практики, спирається на принцип, що лікар відповідає за результати надання медичної допомоги. Тому, неправильно встановлений діагноз або неналежне лікування не виправдовуються тим, що їх «порадив» комп’ютерний алгоритм. Лікар зобов’язаний перевіряти та критично оцінювати рекомендації ШІ перед тим, як застосувати їх при встановленні діагнозу чи призначенні лікування. Лікар фактично є кінцевим суб’єктом прийняття рішення. Якщо ШІ припустився помилки в діагнозі чи рекомендації лікування, але лікар її прийняв і нашкодив пацієнту, тягар відповідальності понесе саме лікар, а не розробники ШІ.
В інших країнах ситуація подібна, спеціального розподілу відповідальності поки що немає, тому діє загальний принцип - остаточні рішення приймає лікар і відповідальність у разі помилки лежить саме на ньому. Наприклад, у Великій Британії Національна служба здоров’я (NHS) чітко вказує, що фінальне рішення щодо діагнозу чи лікування має приймати медичний фахівець, а не комп’ютер.
Лікар не позбавлений права користуватися рекомендаціями ШІ але, саме він несе відповідальність за наслідки прийнятих ним рішень.
В майбутньому, логічним було б провести юридичний розподіл відповідальності між лікарями, розробниками та постачальниками послуг штучного інтелекту. З правової точки зору, шкода від «медичного» ШІ може розглядатися і як результат дефекту продукту. У ЄС, наприклад, пропонується запровадити спеціальні правила про відповідальність за шкоду завдану штучним інтелектом (проект AI Liability Directive) з метою притягнення до відповідальності виробників та/або власників ШІ-продуктів.
Етичні аспекти. Лікарська таємниця та захист персональних даних
Використання генеративного ШІ, такого як ChatGPT, для постановки діагнозу чи визначення схеми лікування на даний час залишається поза зоною нормативного регулювання. Закон прямо не забороняє використовувати у роботі лікаря ШІ, при цьому, відсутні чіткі правила, встановлені відповідними нормативними документами. Тому, лікарю варто керуватися загальними принципами медичної етики та доказової медицини.
Враховуючи темпи розвитку технологій в Україні, у найближчі роки очікуємо появи офіційних методичних рекомендацій щодо використання ШІ в медичній сфері і, можливо, змін до нормативних актів. А от станом на сьогодні лікарям слід дотримуватись загальних рекомендацій щодо впровадження генеративних моделей у сфері медичної діяльності, а саме:
- використовувати ШІ як допоміжний інструмент - наприклад, для пошуку потенційних діагностичних гіпотез, підбору інформації про рідкісні захворювання, пошуку унікальних досліджень, формулювання пояснень пацієнту тощо, та з обов’язковою подальшою перевіркою точності і актуальності відповідей згенерованих ШІ;
- навчатися цифровій грамотності у спосіб відвідування тренінгів, семінарів, конференцій.
При цьому, важливо усвідомлювати що ШІ може бути лише допоміжним інструментом, а не джерелом істини в останній інстанції.
Важливим фактором успішного впровадження ШІ у медицині є збереження лікарської таємниці та захист персональних даних пацієнтів. В Україні діють достатньо суворі норми щодо конфіденційності. Будь-яка обробка медичних даних повинна відповідати Закону про захист персональних даних і принципу лікарської таємниці, тому будь-яка передача інформації пацієнта в AI-систему може здійснюватись тільки за наявності правових підстав (згоди або спеціальної норми закону) і з гарантіями безпеки. Ризики витоку чи несанкціонованого використання даних потребують технічних та організаційних заходів мінімізації. В контексті євроінтеграції Україна посилює вимоги до обробки даних про здоров’я, наближаючи їх до стандартів GDPR, що ще більше підвищить відповідальність за порушення у цій сфері. Отже, використання ChatGPT чи інших моделей штучного інтелекту у діагностиці не заборонене, але повинно здійснюватися дуже обережно.
При використанні нейромереж лікарю необхідно:
- Забезпечити анонімність пацієнта при формулюванні запиту (краще взагалі не вводити будь-які реальні дані).
- Сприймати відповідь ChatGPT лише як неофіційну консультацію, що потребує підтвердження.
- Ні в якому разі не повідомляти пацієнту, що при визначенні діагнозу був використаний штучний інтелект (це може підірвати довіру пацієнта до лікаря та може бути етично неприйнятно для пацієнта).
- Пам’ятати про відповідальність і діяти виключно в інтересах пацієнта, навіть якщо це означає відмовитися від підказки ШІ, якщо вона суперечить клінічному досвіду або іншим даним.
Слід зазначити що на даний час у медичній спільноті звучать пропозиції, щодо впровадження механізму отримання згоди пацієнта перед використанням ШІ, так як пацієнт має право знати, що в ухваленні рішень задіяний алгоритм. Такий підхід також відповідає загальним принципам медицини щодо поінформованості пацієнта але, зважаючи на той факт що прямих вимог закону про згоду на ШІ немає, залишимо це питання на розсуд представникам законотворчої ініціативи.
Юридична відповідальність
Лікар несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну пацієнтові неналежним лікуванням або діагностикою. Тобто пацієнт може вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Таке відшкодування можливе у відносинах як між лікарем і пацієнтом, так і між закладом охорони здоров’я і пацієнтом.
Окрім цивільної, лікар може нести дисциплінарну відповідальність (догани, звільнення) -наприклад, за порушення професійних обов’язків чи етики.
В разі грубої недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (каліцтво, смерть пацієнта), може наставати і кримінальна відповідальність. Зокрема, ст.140 Кримінального кодексу України передбачає що невиконання чи неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, - карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Таким чином, якщо внаслідок помилкового рішення, навіть запропонованого ШІ, пацієнтові завдано шкоди, лікар в Україні може бути притягнутий до відповідальності на загальних підставах. Використання порад ШІ не звільняє лікаря від обов’язку діяти обережно і професійно.
(Якщо Вам потрібна якісна, детальна консультація адвоката та/або допомога у складанні необхідних заяв, договорів, відповідей на запити телефонуйте за номером:+38 (095) 546 07 05 або надішліть запит електронним листом на адресу: Lawyer5151@gmail.com, я допоможу Вам)
Ця стаття не є юридичною консультацією і є актуальною на дату публікації.
Всі зображення є ілюстрацією і не носять інформативного характеру.
...