OnlyFans в Україні. Податкові спори та судова практика.
Станом на 2026 рік OnlyFans в Україні стає все більш відомою цифровою платформою. В основному це пов’язано не з попитом користувачів з України до контенту платформи, а з швидким зростанням кількості судових справ в судах України, в яких фігурують громадяни України. Креатори платформи OnlyFans (творці контенту, які використовують цей онлайн-сервіс для публікації фото-, відео- та аудіоматеріалів, надаючи до них доступ фанатам за платну підписку), могли отримувати значні доходи від іноземної компанії Fenix International Ltd, без відповідного їх декларування та сплати податків. Окремо є й судові вироки у кримінальних провадженнях за виготовлення та розповсюдження порнографічного контенту розміщеного на платформі OnlyFans.
Пропоную більш детально розглянути цю тему адже вона цікава тим, що поєднує податки, цифрові доходи, способи доказування та комплаєнс.
OnlyFans в Україні - від доходів до податкових спорів
НА ЧОМУ ЗАРОБЛЯЄ ONLYFANS?
OnlyFans - це платформа, яка монетизує прямий зв’язок між автором і фанатом: автор продає доступ до контенту, а сервіс бере комісію з кожної оплати. Автор створює сторінку, ставить ціну підписки або продає окремі матеріали через платні повідомлення, а платформа забезпечує технічну інфраструктуру, прийом платежів і доступ до контенту. Зазвичай OnlyFans залишає собі 20%, а автор отримує 80%.
OnlyFans заробляє не на рекламі, а на комісії з транзакцій: підписки, tips, PPV-контент, приватні платні повідомлення тощо. Чим більше підписників і платних дій у автора, тим більше заробляє сама платформа.
Модель вигідна тим, що автор може напряму монетизувати лояльну аудиторію без посередників, а фанат платить лише за те, що хоче бачити. Саме тому бізнес OnlyFans часто описують як бізнес, в якому гроші надходять не від реклами, а від персоналізованої платної взаємодії.
З правової точки зору OnlyFans - це не просто «сайт», а комерційна платформа для платного контенту, тому навколо неї виникають питання щодо податків, AML, KYC, авторських прав і, у деяких країнах, змісту контенту. Через це OnlyFans одночасно є і технологічним сервісом, і фінансово-чутливим бізнесом.
Операційна платформа OnlyFans здійснює виплати креаторам платформи через британську приватну компанію Fenix International Ltd, яка зареєстрована в Лондоні і надає послуги з цифрового маркетингу.
Що відомо про Fenix International Ltd
Фактично Fenix International Ltd - це власник та оператор платформи OnlyFans.
Ключовою фізичною особою, яка здійснювала контроль над Fenix, публічні джерела називали українсько-американського підприємця Leonid (Leo) Radvinsky.
У березні 2026 року низка авторитетних медіа повідомили що Leonid (Leo) Radvinsky помер у віці 43 років після тривалої боротьби з раком. OnlyFans/Fenix International Ltd підтвердили цю інформацію у відповідній заяві.
Контроль над OnlyFans, за публічними повідомленнями, перейшов до сімейного трасту, який очолює вдова Leonid (Leo) Radvinsky - Katie.
ЯК СУДОВІ СПРАВИ ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ONLYFANS?
У Єдиному державному реєстрі судових рішень зафіксовано більше ста справ, у яких автори контенту OnlyFans оскаржують рішення податкової про донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та зобов’язань з військового збору, які, на думку податкової, мали бути сплачені з іноземних доходів отриманих від британського суб'єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans
Окремий масив резолютивних частин судових справ - це вироки щодо осіб, які створювали й поширювали контент на OnlyFans, який за висновками експертів належить до продукції порнографічного характеру. Здебільшого це вироки з угодами про визнання винуватості та випробувальними строками. У таких справах суди кваліфікували дії креаторів як виготовлення та розповсюдження порнографічних матеріалів. Тобто сам факт роботи на платформі не вважається автоматично «злочином», але контент може стати підставою для кримінальної оцінки за національним законодавством.
ПОДАТКОВІ СПОРИ ONLYFANS. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ.
2022: У судах з’являються перші кримінальні справи щодо створення контенту на OnlyFans. Один із перших кейсів - вирок Індустріального районного суду Дніпра, де модель визнали винною та призначили умовне покарання. У травні 2022 року OnlyFans уперше перерахував кошти до держбюджету України - 305 тис. доларів, що стало «відправною точкою» для подальших податкових спорів.
2023: Формується масив кримінальної практики щодо контенту на платформі, а також зростає інтерес державних органів до податкового сліду виплат з OnlyFans. У практиці з’являються провадження, пов’язані з доступом БЕБ до даних користувачів платформи з метою подальших перевірок.
2024: ДПС отримує інформацію про доходи українців на OnlyFans за 2020-2022 роки й починає масштабні нарахування податків і штрафів - у медіа фігурує орієнтовний податковий борг 384,7 млн грн. 20 вересня 2024 року Шевченківський районний суд Києва дозволяє БЕБ тимчасовий доступ до персональних даних користувачів платформи.
2025: З’являються публічні огляди про те, що моделі починають активніше оскаржувати податкові повідомлення-рішення, а судова практика поступово формується на їхню користь у частині процедурних порушень ДПС. Окремі матеріали вже вказують на застосування судами аргументу про відсутність належної доказової бази.
2026: Зростає кількість рішень судів на користь позивачів, як і зростає кількість нових позовів до податкової.
ДОХОДИ З ONLYFANS - ПОЗИЦІЯ ПОДАТКОВОЇ
Державна податкова служба України нараховує і стягує податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов’язання з військового збору, а також штрафи (фінансові санкції) у кейсах, де фізичні особи-резиденти України отримували доходи від іноземної компанії Fenix International Ltd як креатори платформи OnlyFans.
Згідно з позицією ДПС у ЗІР, такі доходи кваліфікуються як іноземні та мають включатися до загального річного оподатковуваного доходу з обов’язком подання річної декларації.
Фактична «точка входу» для масових перевірок у 2024-2026 роках прямо простежується в листі ДПС №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02.10.2024. ДПС повідомила регіональні органи про отримання інформації від компетентного органу Великої Британії щодо реципієнтів виплат від компанії-власника платформи OnlyFans за 2020-2022 роки та надала інструкції регіональним відокремленим підрозділам щодо подальших контрольних дій (зокрема - витребування пояснень/документів і ініціювання перевірок).
У типових кейсах податкова дотримується такої послідовності:
1) надходження податкової інформації (зокрема з-за кордону);
2) письмовий запит платнику податків щодо надання пояснень/документів;
3) документальна позапланова перевірка;
4) акт/висновки перевірки;
5) податкове повідомлення-рішення (ППР);
6) у разі «узгодження» зобов’язання і несплати - перехід до режиму податкового боргу та заходів стягнення.
Податковий Кодекс України прямо описує, звідки контролюючий орган може отримувати податкову інформацію: від банків/фінустанов/провайдерів платіжних послуг, від органів влади інших держав, з наслідків податкового контролю, а також з іншої інформації, яка оприлюднена відповідно до законодавства або добровільно/за запитом надана в установленому порядку.
На практиці, у кейсах пов’язаних із OnlyFans, податкова використовує такі джерела інформації:
- інформація від компетентного органу іноземної держави (обмін «на запит»): переліки осіб реципієнтів і суми виплат від іноземної компанії за певний період;
- CRS (автоматичний обмін фінінформацією): дані про фінансові рахунки резидентів за кордоном та/або транзакційні атрибути (в межах CRS-формату), залежно від звітності фінансових агентів;
- письмовий запит ДПС до платника податків: вимога пояснень та документів щодо доходів/ декларацій, зв’язок з міжнародною інформацією;
- банківські виписки, дані про рух коштів (розширений обсяг): транзакції, призначення платежів, контрагенти, залишки (отримання за рішенням суду - окремий судовий процес за зверненням ДПС до суду);
- банківські виписки, дані про рух коштів (розширений обсяг): транзакції, призначення платежів, контрагенти, залишки (отримання за рішенням суду - окремий судовий процес за зверненням ДПС до суду);
- дані від небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів е-грошей: рух коштів/е-грошей по гаманцях, атрибути платежів (аналогічно банківським - за рішенням суду);
- публічні та відкриті дані (OSINT): публічні сторінки, оголошення, соцмережі, інтерв’ю/скріни доходів, тощо (як індикатори ризику).
Як бачимо підхід ДПС зводиться до послідовності «міжнародна інформація - запит - перевірка». При цьому судовий контроль за банківською таємницею формально залишається суттєвим бар’єром для прямого отримання повних виписок, відтак у багатьох спорах слабким місцем ДПС стає доказування конкретних сум доходу без первинних документів/банківських даних.
СУДОВА ПРАКТИКА В УКРАЇНІ
У більшості випадків, коли позивачі заперечують отримання доходів від Fenix International Ltd, суди визнають протиправними та скасовують податкові повідомлення-рішення. Підстави для цього частіш за все виникають у двох площинах - процедурній та доказовій.
Процедурні підстави (узагальнено):
- неналежне вручення (або відсутність належних доказів вручення) запитів/наказів/ повідомлень, без дотримання яких перевірка втрачає правові наслідки, що корелює з позиціями Верховного Суду, які часто цитуються судами першої інстанції;
- порушення строків та процедур оскарження/оформлення, помилки у реквізитах ППР, невідповідність ППР вимогам ст. 58 ПКУ.
Доказові підстави (узагальнено):
- коли донарахування ґрунтується переважно на міжнародному листі/масиві даних, але не підтверджене первинними документами (банківські виписки, договори, звітність платформи/платіжного провайдера, тощо);
- відсутність доказів руху коштів, в зв’язку із обмеженням доступу ДПС до банківської таємниці без судового рішення. Якщо ДПС не отримувала судового рішення на розкриття руху коштів, це стає слабким місцем доказової бази у конкретних кейсах;
- конфіденційність міжнародної інформації (Конвенція про взаємну адміністративну допомогу) створює потенційні спори про те, чи забезпечена фактична можливість платника податків ознайомитися з доказами, перевірити такі докази та поставити під сумнів джерело/методологію.
У Постанові від 11 лютого 2026р. у справі №420/21973/25 П’ятий апеляційний адміністративний суд зазначив: «Враховуючи, що позивач заперечує сам факт отримання протягом 2022 року доходу від британського суб'єкта господарювання Fenix International Ltd, то отримання позивачем такого доходу є предметом доказування у даній справі…
… Колегія суддів зазначає, що факт отримання доходу - це момент, коли платник податків набуває право власності або контроль над коштами чи іншими активами.
Оскільки в рамках даного спору мова йде про дохід, який протягом 2022 року був виплачений позивачу, як резиденту України, в доларах США британським суб'єктом господарювання Fenix International Ltd 538 платежами (транзакціям) на загальну суму 216 754,00 доларів США, то для підтвердження факту отримання позивачем такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести всі 538 фактів таких платежів (транзакцій).
Встановлення таких фактів можливо на підставі сукупності первинних документів, що відображають суть операції, дату, суму та спосіб платіжу (банківській платіж, готівковий розрахунок, або використання таких альтернативних спосіб оплати, як розрахунок крипто валютою, оплата на електронний гаманець, тощо). Такими первинними документами можуть, зокрема, виписки з банківських рахунків платника коштів та їх отримувача, виписка з електронного гаманця, документи про виплату готівки, договори, тощо.».
Інша правова позиція – коли суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, наведена у Постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №560/4741/25. У постанові суд зазначив: «… за правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про те, що задекларовані платником податків податкові зобов'язання не відповідають дійсності або він не виконав обов'язок щодо подання декларації за наявності об'єкта для декларування, платник податків має спростовувати ці доводи.
Втім позивач ОСОБА_1 на спростування обставини про отримання нею доходу від британського суб'єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans не надала жодного доказу ані під час проведення перевірки, ні суду.».
Практики Верховного Суду безпосередньо щодо «OnlyFans»-податкових кейсів поки немає. Це означає, що підходи судів можуть «консолідуватися» пізніше і змінити прогнозованість результатів, особливо щодо допустимості міжнародних даних як доказів та стандарту доказування розміру доходу.
_________________________________
Автор: Анатолій НЕСТЕРЕНКО - юрист, економіст, адвокат.
Має понад 20 років досвіду у сфері юридичного консалтингу. Засновник та керівник проєкту Lawyer-expert. Основні спеціалізації: договірне, комерційне право, податкове право, земельне право, IT‑право. Представляє інтереси клієнтів у господарських, адміністративних та цивільних судах України. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю СМ №000454, видане 28.11.2016 року.
Email: lawyer5151@gmail.com
Телефон: +38 (095) 546 07 05
Профіль: https://lawyer-expert.com/#about
...
Ця стаття не є юридичною консультацією і є актуальною на дату публікації.
Всі зображення є ілюстрацією і не носять інформативного характеру.
...