Статутний та Додатковий капітал ТОВ. Порівняльний аналіз і практичні аспекти.
31 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон №4564-IX щодо додаткового капіталу ТОВ. Назва Закону: «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Законом України від 31 липня 2025 року №4564-IX внесено зміни до іншого закону - Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 6 лютого 2018 року № 2275-VIII.
Суть змін полягає у тому що відтепер статутом товариства можна передбачити створення у ТОВ додаткового капіталу за рахунок внесків його учасників. Створюється такий додатковий капітал окремо від статутного капіталу, без зміни розміру статутного капіталу і без зміни номінальної вартості часток учасників.
Ці новації впроваджують гнучкий механізм поповнення власного капіталу ТОВ без збільшення статутного капіталу.
Пропоную порівняти статутний та додатковий капітал товариства з обмеженою відповідальністю за чинним українським законодавством, з урахуванням зазначених змін 2025 року. Проаналізуємо основні правові характеристики, функції та призначення, порядок внесків, порядок оподаткування, вплив на частки учасників і реалізацію ними своїх корпоративних прав, а також розглянемо вимоги щодо відображення положень про додатковий капітал в статуті ТОВ. Окремо розглянемо можливі моделі одночасного використання обох видів капіталу в межах одного ТОВ, з прикладами застосування на практиці.
Додатковий капітал ТОВ
Що таке додатковий капітал ТОВ?
Додатковий капітал товариства з обмеженою відповідальністю - це окремий компонент власного капіталу підприємства, який формується за рахунок внесків учасників, але не належить до статутного капіталу і не впливає на розмір часток учасників. По суті, це додаткові вкладення власників у компанію, які не змінюють структуру власності. Закон України від 31 липня 2025 року №4564-IX доповнив Закон про ТОВ спеціальними нормами (ч.4,5 ст. 12), які регулюють правові аспекти створення, внесення та існування додаткового капіталу в ТОВ.
Відповідно до оновленої ст. 12 Закону про ТОВ, статутом товариства може бути передбачено створення додаткового капіталу за рахунок внесків учасників (тобто це право, а не обов’язок товариства). Додатковий капітал існує окремо від статутного капіталу. Внески учасників до додаткового капіталу здійснюються без зміни номінальної вартості часток і без зміни розміру статутного капіталу товариства.
Який порядок формування додаткового капіталу ТОВ?
Для впровадження механізму формування додаткового капіталу товариство має передбачити таку можливість у своєму статуті. Якщо в чинному статуті відсутні норми про додатковий капітал, до нього слід внести зміни. Закон дозволяє просто включити положення, що товариство може формувати додатковий капітал за рішенням загальних зборів учасників і визначити загальні положення (порядок прийняття рішень щодо додаткових внесків учасників, можливі обмеження щодо сум або періодичності таких внесків тощо).
Фіксований розмір додаткового капіталу у статуті зазначати не обов’язково, як і не потрібно вносити такі відомості до реєстру юридичних осіб (хоча в подальшому такі відомості в реєстрі можуть передбачити). В статуті достатньо передбачити сам принцип та процедуру, а конкретні суми внесків затверджуватимуться окремими рішеннями загальних зборів учасників. Зверніть увагу - модельний статут ТОВ наразі не містить положень про додатковий капітал, тому ТОВ, яке бажає користуватися цією опцією, має розробити індивідуальний статут із відповідними положеннями про додатковий капітал.
Рішення про внесення коштів до додаткового капіталу приймається загальними зборами учасників. В рішенні зборів визначається розмір внеску (внесків) до додаткового капіталу. Внески можуть здійснюватися як у грошовій, так і в негрошовій формі - грошима, цінними паперами, іншим майном, якщо інше не встановлено законом. Тобто спектр дозволених форм аналогічний до статутного капіталу. Важливо, що закон прямо не вимагає пропорційності таких внесків часткам учасників: навпаки, допускається їх непропорційність. У пояснювальній записці до законопроєкту, на підставі якого Верховна Рада України прийняла Закон, підкреслено, що вклади (внески) до додаткового капіталу можуть здійснюватися без дотримання пропорцій часток учасників у статутному капіталі. Це означає що один учасник може внести більшу суму, інший меншу або взагалі не вносити, - при цьому їхні частки у статутному капіталі залишаться незмінними.
Який правовий режим майна, внесеного до додаткового капіталу товариства?
Усе, що учасники внесли до додаткового капіталу, стає власністю товариства (так само, як і при внесках до статутного капіталу). Однак правовий режим цього майна може визначатися окремо. Закон прямо передбачив, що режим майна, внесеного до додаткового капіталу, порядок розпорядження ним, а також зміст прав та обов’язків учасників щодо цього майна можуть встановлюватися статутом та/або корпоративним договором. Це ключова норма, що дає гнучкість: учасники можуть між собою домовитися, як саме враховувати ці додаткові внески в корпоративних відносинах.
Фактично, закон визнає, що стандартно такі внески не надають додаткових корпоративних прав, але учасники можуть самі прописати певні умови щодо них. Наприклад, у статуті чи корпоративному договорі можна передбачити, що при виході учасника чи ліквідації товариства внесене до додаткового капіталу майно (або його вартість) повертається саме тим учасникам, які його внесли; або що учасник, який зробив внесок, має певні переваги в отриманні дивідендів чи інші права - якщо всі сторони на це погодилися. Закон таким чином надає певний простір для договірного регулювання цих питань.
Чи впливають внески до додаткового капіталу ТОВ на структуру власності та права учасників?
Основна відмінність додаткового капіталу – це те, що внесення вкладів не змінює часток учасників у статутному капіталі. Відповідно, не змінюється і розподіл голосів та базових корпоративних прав. Учасник, який вніс додатковий вклад, не отримує автоматично більшої частки ні в капіталі, ні в прибутках, ні в голосах. Тобто якщо учасники не домовляться про інше, всі залишаються з тими ж корпоративними правами, що й до внеску.
Проте на практиці учасники можуть захотіти врахувати вклади до додаткового капіталу та збільшити обсяг тих чи інших прав учасників ТОВ. Як зазначено вище, це можна зробити через корпоративний договір або положення статуту. Наприклад, учасники можуть підписати корпоративний договір, де передбачити, що виплата дивідендів здійснюватиметься з пріоритетом повернення додаткових внесків тому, хто їх зробив, або що в разі виходу учасника йому повернуть суму його додаткового внеску (в межах, що дозволяє баланс товариства), або навіть що додатковий вклад може бути конвертований у додаткову частку в статутному капіталі товариства у майбутньому (через процедуру збільшення статутного капіталу).
Чи виникає у ТОВ дохід від внесків до додаткового капіталу?
В бухгалтерському обліку вклади (внески) до додаткового капіталу відображаються як збільшення власного капіталу на рахунку 42 «Додатковий капітал». Спеціально для таких операцій використовується субрахунок 422 «Інший вкладений капітал», призначений для обліку вкладень учасників, які перевищують статутний капітал, тобто внесків, які здійснюються не за рішенням про збільшення розміру статутного капіталу. В результаті внесків до додаткового капіталу загальний власний капітал зростає, але номінальний статутний капітал не змінюється.
Внески у додатковий капітал не визнаються доходом, так як за загальним правилом збільшення активів і капіталу за рахунок внесків учасників ТОВ не приводить до виникнення доходу.
Проте, як будь-яка нова правова конструкція, операції з внесення учасником додаткових вкладів та отримання товариством таких вкладів, будуть предметом розгляду фіскальних органів з виданням тих чи інших висновків щодо порядку оподаткування. Далі буде…
Яке функціональне призначення додаткового капіталу?
Запровадження механізму додаткового капіталу має на меті спростити залучення внутрішніх інвестицій у бізнес. Додатковий капітал - це гнучкий інструмент фінансування, який дозволяє учасникам оперативно підтримати товариство фінансово, без процедури внесення змін до відомостей про юридичну особу і не змінюючи баланс впливу учасників на корпоративні відносини у компанії. Використання такої правової конструкції як додатковий капітал буде корисним у ситуаціях, коли:
- потрібно швидко покрити збитки чи відновити платоспроможність (щоб збільшити чисті активи, уникнути негативного балансу);
- учасники ТОВ хочуть уникнути розмивання часток при залученні коштів - тобто інвестувати додатково, але зберегти існуючий варіант структури власності (це захищає, зокрема, міноритарних учасників від втрати частки, а мажоритарних - від необхідності передавати частку третім особам);
- необхідно внести кошти непропорційно (наприклад, один учасник має ресурс і бажання профінансувати проєкт, інші – ні, але водночас ніхто не хоче змінювати співвідношення часток);
- у відносинах з інвесторами/кредиторами - наявність додаткового капіталу може слугувати показником резерву фінансування від власників, що підвищує кредитний рейтинг компанії (на відміну від позики, такий капітал не створює боргу).
Моделі співіснування статутного та додаткового капіталу в ТОВ
Введення додаткового капіталу дає змогу комбінувати його зі статутним капіталом для досягнення різних бізнес-цілей. Ось декілька моделей використання статутного капіталу і додаткового капіталу в одному товаристві:
1. Пропорційне поповнення капіталу всіма учасниками.
У цій моделі всі учасники ТОВ вносять кошти до додаткового капіталу відповідно до своїх часток у статутного капіталу. Фактично, це еквівалентно їхнім додатковим вкладам, але оформлено не як збільшення статутного капіталу, а як внески в додатковий капітал.
Приклад: у товаристві з двома учасниками (50% на 50%) вирішено внести до додаткового капіталу 1 млн грн, і кожен учасник вносить по 500 тис. грн. В результаті чисті активи компанії зростають на 1 млн грн, частки учасників залишаються 50% на 50%, право голосу і право на дивіденди - без змін. Цей варіант зручний тим, що не потрібно подавати відомості державному реєстратору, кошти вносяться оперативно - одним рішенням учасників загальних зборів Товариства. Тобто, пропорційне внесення вкладів до додаткового капіталу може розглядатися як альтернатива збільшенню статутного капіталу (мінімізує бюрократію).
З точки зору оподаткування не має бути жодних складнощів, оскільки внески зроблені пропорційно, податкові органи не мають підстав розцінювати їх як безповоротну допомогу третіх осіб - це вклади (внески) від учасників.
2. Непропорційні внески: один або кілька учасників вносять більше.
Часто трапляється ситуація, коли додаткового капіталу потребує компанія, але не всі учасники готові інвестувати. Наприклад, учасник А (частка 60%) і B (40%). Підприємству потрібні 1 млн грн, і А погоджується внести всю суму самостійно, тоді як B не вкладає коштів. Завдяки механізму додаткового капіталу, А може це зробити без зміни своєї частки (60%) - тобто він фінансує підприємство, але формально залишається власником 60%, B - 40%. В даному випадку зберігається структура власності, частка B не «розмивається» (що було б, якби А збільшив статутний капітал - тоді частка А зросла б, а B зменшилась). При цьому, виникає певний дисбаланс, адже А фактично зробив внесок, від якого і B отримуватиме вигоду. Всі прибутки й надалі діляться у співвідношенні 60/40, тобто 40% прибутку йде B, який не вкладав додаткових грошей. Таким чином, внесок А частково «дарує» B збільшення вартості бізнесу безоплатно. Щоб врегулювати такий дисбаланс, учасники можуть заздалегідь укласти корпоративний договір. У договорі можна передбачити, що учасник А має право на пріоритетне повернення своїх 1 млн грн із майбутніх прибутків (наприклад, вся сума прибутку спрямовується спершу А, поки він не компенсує внесене, а вже потім розподіл 60% на 40%).
Закон дозволяє встановити такі умови, адже прямо зазначає: порядок взаємовідносин між учасниками щодо внесків до додаткового капіталу може бути визначений договором.
Слід зазначити, що податкові наслідки при непропорційних внесках теоретично можуть привернути увагу ДПС. Оскільки B нічого не вносив, його вигода від внеску А може зацікавити податківців, проте прямо оподаткувати це складно, так як із внесенням норм про додатковий капітал до закону, товариство має аргумент, що учасники діяли в межах законодавчо передбаченого порядку, і внески не є доходом ані для Товариства, ані для учасників.
3. Залучення зовнішнього інвестора через додатковий капітал.
Це більш нестандартна модель, але законодавці прямо вказували на неї як на одну з цілей новації. В класичній ситуації, щоб залучити інвестора в ТОВ, йому потрібно надати частку: або хтось із учасників відступає частку, або проводиться збільшення статутного капіталу з введенням нового учасника. Обидва випадки призводять до перерозподілу власності одразу. Натомість, із механізмом додаткового капіталу можливий сценарій, коли новий інвестор спочатку вливає кошти в компанію без суттєвої зміни складу власників, а питання про його частку вирішується пізніше. Як це може працювати: новий інвестор отримує мінімальну частку в СК (скажімо, 5%, яку купує за незначну суму), а потім вносить значну суму до додаткового капіталу, обумовивши в корпоративному договорі свої права. Наприклад, договір може передбачати, що протягом певного часу учасники проведуть збільшення СК і виділять цьому інвестору додаткову частку, яка відобразить його вклад (по суті конвертують внесок у капітал). Або що інвестор має право вето на ключові рішення, поки його внесок не буде або повернено, або конвертовано, тощо. Подібні домовленості - складні, але часто застосовуються у венчурному інвестуванні.
Висновки і рекомендації
Статутний капітал ТОВ - це фундаментальна категорія корпоративного права, що визначає частки учасників та їхні базові права. Додатковий капітал, натомість, є договірним механізмом поповнення власного капіталу без зміни часток. Статутний капітал фіксується в статуті та/або в реєстрі юридичних осіб, змінюється лише шляхом державної реєстрації змін, та прямо пов’язаний з управлінням і розподілом прибутків. Додатковий капітал не вимагає реєстрації, може змінюватися гнучко, але сам по собі не дає корпоративного контролю чи вигод.
Рекомендації для бізнесу:
Аналіз статуту. Якщо ви плануєте використовувати додаткові внески, перевірте чинний статут: чи містить він положення, які дозволяють створення додаткового капіталу? За потреби - ініціюйте внесення змін до статуту, додавши відповідний розділ чи норму. Формулювання може бути загальним («товариство має право формувати додатковий капітал за рішенням загальних зборів учасників, за рахунок додаткових внесків…»), але варто також прописати основні процедури: кворум і необхідну більшість для рішення про внески, чи повинні вони бути пропорційними чи ні, порядок фіксації таких внесків (протокол, додатки). Це забезпечить визначеність і для учасників, і для потенційних інвесторів, і для перевіряючих органів.
Документування рішень. Кожен випадок внесення до додаткового капіталу слід ретельно оформлювати. У протоколі загальних зборів учасників потрібно вказати: хто вносить, скільки, у якій формі, строк внесення. Протокол підписують усі учасники, його бажано нотаріально засвідчити у разі, якщо внески значні та є ризик подальших суперечок - хоча закон прямо не вимагає нотаріального посвідчення для такого рішення.
Якщо ТОВ з одним учасником - достатньо письмового рішення цього учасника. Призначення платежу: при перерахуванні коштів вказуйте - «додатковий внесок до додаткового капіталу згідно рішення зборів від (дата)» - це підсилить вашу позицію перед банком і податковою.
Корпоративні договори. Якщо внески вносяться непропорційно, рекомендується укладати корпоративний договір між учасниками. У ньому можна врегулювати: особливий порядок голосування (щоб учасник, який вніс більше, мав певний вплив на рішення про розподіл прибутку чи про повернення вкладень), зобов’язання учасників щодо майбутнього (наприклад, не перешкоджати збільшенню статутного капіталу на користь того, хто зробив внесок, якщо він цього вимагатиме), умови виходу з товариства з компенсацією внесків тощо. Корпоративний договір є конфіденційним документом і не підлягає реєстрації, тому він гнучкий для впорядкування відносин «за лаштунками» статуту. Закон прямо дозволяє таким договором регулювати права та обов’язки учасників щодо додаткових внесків.
Податковий контроль. Хоча Мінфін і висловився, що такі внески не є доходом навіть для спрощенців (Лист Міністерства фінансів України від 08.12.2019 р. №11210-09-62/32343), на практиці податківці можуть ставити додаткові запитання. Тому зберігайте всю документацію щодо внесків: протоколи, виписки банку, оновлену редакцію статуту. Для платників ПДВ будьте особливо уважні при внесках майном: бажано отримати індивідуальну податкову консультацію з цього питання або забезпечити документальне підтвердження оцінки майна та його вкладення саме як внеску (можливо, навіть зазначити у протоколі, що внаслідок внесення майна корпоративні права учасників не змінюються, щоб підкреслити відсутність компенсації - аргумент проти нарахування ПДВ).
Стратегія розподілу прибутку. Якщо у вас накопичено значний додатковий капітал і різні учасники вносили різні суми, обдумайте наперед, як ви будете виплачувати дивіденди. За замовчуванням доведеться платити за частками в статутному капіталі, що може призвести до нерівномірного «виходу» вкладених коштів (хтось вкладений додатковий капітал поверне через дивіденди тільки пропорційно своїй частці, а ті, хто не вкладав, все одно отримають свою долю прибутку). Це не завжди справедливо з бізнес-точки зору. Тому, якщо всі учасники згодні, можна ухвалити рішення про особливий порядок виплати дивідендів (разовий, наприклад: весь прибуток направити на виплату конкретному учаснику до визначеної суми) – закон дозволяє так зробити, якщо це рішення підтримане усіма учасниками одноголосно або якщо таке передбачено корпоративним договором. Надалі, коли ситуація вирівняється, можна повернутися до пропорційного принципу.
Врахування інтересів всіх сторін. Використання додаткового капіталу вимагає балансу інтересів: той, хто більше вкладає, і той, хто менше, повинні знайти компроміс. Перевага механізму в тому, що він гнучкий - закон нічого не нав’язує, окрім згоди учасників. Тому перед внесенням коштів обговоріть, які цілі і горизонти: чи це тимчасова підтримка з подальшим поверненням, чи довгострокове інвестування без повернення. Від цього залежить, чи варто взагалі намагатися повертати ці гроші, чи простіше вважати їх вкладом у збільшення вартості бізнесу (що окупиться при продажу частки або при виході на прибуток в майбутньому).
У підсумку слід зазначити що статутний і додатковий капітал в сучасному українському ТОВ можуть співіснувати, виконуючи різні функції. Статутний капітал залишається основою корпоративних прав і структурою власності, тоді як додатковий капітал - це інструмент фінансової гнучкості, який дозволяє залучати інвестиції від учасників швидко і без зміни часток. Завдяки змінам 2025 року цей інструмент отримав чітке законодавче підґрунтя, що знижує ризики для учасників та інвесторів. Бізнесу варто взяти його на озброєння, особливо у проєктах, де потрібні періодичні докапіталізації або планується робота з інвесторами.
Юристам і консультантам слід врахувати нові можливості при структуризації угод: тепер є більше опцій для захисту від розмивання часток, для поступового входу інвестора, для підтримки компаній у скрутні часи. Загалом, рекомендується кожному ТОВ проаналізувати свою потребу в додатковому капіталі і, за наявності такої потреби, привести статутні документи у відповідність до оновленого законодавства та продумати механізми реалізації цього інституту на практиці. Це підвищить фінансову стійкість та інвестиційну привабливість бізнесу в рамках українського правового поля.
_________________________________
Автор: Анатолій НЕСТЕРЕНКО - адвокат, юрист, економіст.
Має понад 20 років досвіду у сфері юридичного консалтингу. Засновник та керівник проєкту Lawyer-expert. Основні спеціалізації: договірне, комерційне право, податкове право, земельне право, IT‑право. Представляє інтереси клієнтів у господарських, адміністративних та цивільних судах України. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю СМ №000454, видане 28.11.2016 року.
Email: lawyer5151@gmail.com
Телефон: +38 (095) 546 07 05
Профіль: https://lawyer-expert.com/#about
...
Ця стаття не є юридичною консультацією і є актуальною на дату публікації.
Всі зображення є ілюстрацією і не носять інформативного характеру.
...