Про виключення з реєстру платників єдиного податку
Виключення фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) з Реєстру платників єдиного податку може мати значно серйозніші наслідки, ніж звичайне донарахування податку. Підприємець втрачає право застосовувати спрощену систему оподаткування, змушений перейти на загальну систему оподаткування, може отримати додаткові податкові зобов’язання та штрафні (фінансові) санкції, а також ризикує порушити умови договорів із контрагентами. У деяких випадках виключення з реєстру платників єдиного податку (анулювання реєстрації платника єдиного податку) відбувається заднім числом, що створює податкові ризики щодо вже проведених господарських операцій.
У цій статті розглянемо одну із підстав для з виключення ФОП з Реєстру платників єдиного податку, а саме: перевищення встановленого дозволеного обсягу доходу. Також проаналізуємо вимоги, яких має дотриматись податковий орган для законного позбавлення платника податків права застосовувати спрощену систему оподаткування.
Виключення з реєстру платників єдиного податку
Процедура виключення ФОП з реєстру платників єдиного податку
Відповідно до статті 299 Податкового Кодексу України (далі – ПК України) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі перевищення платниками єдиного податку першої - третьої груп протягом календарного року встановленого дозволеного обсягу доходу.
У разі виявлення податковим органом під час проведення перевірки перевищення платником єдиного податку обсягу доходу, анулювання реєстрації платника єдиного податку проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки. Повернутися на спрощену систему оподаткування підприємець матиме право після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Для виключення ФОП з Реєстру платників єдиного податку Закон передбачає послідовність із декількох юридично значущих етапів:
- наявність законної підстави для проведення перевірки;
- видання та належне вручення документів на її проведення;
- фактичне проведення передбаченого законом виду перевірки;
- встановлення конкретного порушення;
- складення належно оформленого акта перевірки;
- розгляд заперечень платника, якщо вони подані;
- прийняття окремого мотивованого рішення про анулювання реєстрації;
- визначення правильної дати виключення з Реєстру.
Як бачимо, податковий орган не може виключити платника з Реєстру на власний розсуд. Повинні існувати одночасно:
- передбачена ПК України матеріальна підстава;
- належна процедура встановлення відповідного порушення;
- - достатні та допустимі докази.
Порушення будь-якого із цих етапів може створити самостійну підставу для скасування рішення ДПС.
Скасування реєстрації на підставі інформації з внутрішніх інформаційних систем
Податковий орган часто підміняє збір достатніх та допустимих доказів порушення констатацією факту перевищення задекларованої суми доходу над граничною – дозволеною. Для цього проводиться камеральна перевірка, складається відповідний акт, який використовується як носій доказової бази порушення для виключення платника з Реєстру.
Але, чи достатньо для цього камеральної перевірки?
Камеральна перевірка проводиться у приміщенні податкового органу на підставі даних податкової звітності та інформаційних систем. Вона не передбачає повноцінного дослідження договорів, банківських документів, первинної документації та фактичного змісту господарських операцій.
Як вже зазначалось вище, анулювання реєстрації платника першої - третьої груп має бути результатом належної контрольної процедури. При цьому, інформаційно-аналітична діяльність, перевірка відомостей у базах ДПС, аналіз податкової звітності або складення довідки чи іншого внутрішнього документа не можуть замінити документальну перевірку в контексті збору доказів існування порушення.
Судова практика
У постанові від 15 квітня 2025 року у справі №160/23272/24 Верховний Суд розглянув ситуацію, в якій анулювання реєстрації було пов’язане з висновками камеральної перевірки про перевищення допустимого доходу.
Суд звернув увагу, що дані декларації не завжди дозволяють установити, у якому саме місяці або кварталі було отримано відповідний дохід та коли виник обов’язок перейти на іншу систему оподаткування. За таких обставин камеральна перевірка не забезпечувала достатньої фактичної основи для анулювання реєстрації.
Верховний Суд залишив у силі рішення про задоволення позову платника податків та вказав на наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Ця постанова не означає, що акт камеральної перевірки за будь-яких обставин автоматично є недопустимим доказом. Її практичний зміст полягає в наступному: коли для встановлення порушення необхідно дослідити первинні документи, дати фактичного надходження коштів, зміст операцій або джерело доходу, камеральної перевірки недостатньо.
В інших постановах Верховний Суд, при розгляді подібних адміністративних справ, сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі №805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі №813/4266/17).
Тобто єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Що робити після отримання акта перевірки
1. Заперечення на акт перевірки.
Платник податків має право подати заперечення, додаткові документи та пояснення протягом 10 робочих днів із дня, наступного за днем отримання акта перевірки.
До заперечень варто включити:
- порушення порядку призначення перевірки (за наявності);
- вихід за межі її предмета (за наявності);
- помилки у фактах і розрахунках;
- посилання на первинні документи;
- правове обґрунтування можливості перебування на спрощеній системі;
- судову практику Верховного Суду;
- прохання провести розгляд за участю платника або представника.
Заперечення мають практичне значення не лише для адміністративного етапу. Вони фіксують позицію платника, підтверджують подання доказів до прийняття остаточного рішення і можуть бути використані в суді як свідчення проактивних дій платника податків щодо захисту своїх прав.
2. Адміністративне оскарження.
Рішення територіального органу ДПС може бути оскаржене до контролюючого органу вищого рівня.
За загальним правилом пункту 56.3 ПК України скарга на податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу подається протягом 10 календарних днів, що настають за днем його отримання. До скарги потрібно додати докази, розрахунки та документи, якими спростовуються висновки ДПС наведені у акті перевірки.
Адміністративне оскарження не є обов’язковою передумовою звернення до суду, але може бути корисним, якщо:
- існує очевидна процедурна помилка;
- контролюючий орган не врахував платіж або декларацію;
- можна швидко надати документи, яких не було під час перевірки;
- необхідно отримати додатково мотивовану позицію ДПС;
- платник прагне вирішити спір без тривалого судового процесу.
Водночас адміністративна скарга не зупиняє автоматично всі негативні наслідки втрати статусу платника єдиного податку. Тому необхідно одночасно оцінювати доцільність звернення до суду і забезпечення позову.
3. Звернення до адміністративного суду.
У позові доцільно заявляти вимоги, які забезпечать не лише формальне скасування рішення, а й фактичне відновлення податкового статусу.
Вибір способу захисту залежить від того, чи існує формальне рішення, хто його прийняв, яка інформація внесена до Реєстру та чи виникли додаткові податкові зобов’язання.
Строк звернення до суду
Якщо платник одразу оскаржує рішення про анулювання до адміністративного суду, загальний строк звернення до суду становить шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
У разі коли платник спочатку скористався адміністративним оскарженням, для оскарження рішення, яке не визначає грошового зобов’язання, за загальним правилом частини четвертої статті 122 КАС України застосовується тримісячний строк із дня вручення рішення за результатами розгляду скарги.
Якщо разом із рішенням про анулювання оскаржується податкове повідомлення-рішення, строки щодо кожного акта потрібно визначати окремо. Рішення про анулювання та рішення про визначення грошового зобов’язання мають різну правову природу, тому помилкове застосування одного строку до всіх позовних вимог створює ризик залишення частини позову без розгляду.
_________________________________
Автор: Анатолій НЕСТЕРЕНКО - юрист, економіст, адвокат.
Має понад 20 років досвіду у сфері юридичного консалтингу. Засновник та керівник проєкту Lawyer-expert. Основні спеціалізації: договірне, комерційне право, податкове право, земельне право, IT‑право. Представляє інтереси клієнтів у господарських, адміністративних та цивільних судах України. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю СМ №000454, видане 28.11.2016 року.
Email: lawyer5151@gmail.com
Телефон: +38 (095) 546 07 05
Профіль: https://lawyer-expert.com/#about
...
Ця стаття не є юридичною консультацією і є актуальною на дату публікації.
Всі зображення є ілюстрацією і не носять інформативного характеру.
...