Реформа податкових перевірок. Чи стане бізнесу легше довіряти державі?
Однією з ключових проблем, яка турбує український бізнес протягом останніх років, є непослідовність дій держави у сфері податкових перевірок. Відсутність прозорості, надмірне застосування штрафних санкцій та тривалі процеси оскарження підривають довіру бізнесу до податкових органів. На фоні цих проблем, нові ініціативи та реформи, які стосуються податкових перевірок, стають предметом обговорення серед підприємців та економічних експертів. У цій статті розглянемо, чи здатні реформи змінити підходи до податкового аудиту та допомогти відновити довіру бізнесу до держави.
Реформа податкових перевірок
Проблеми сучасних податкових перевірок
Згідно зі звітом Ради бізнес-омбудсмена, який базується на зверненнях підприємців, бізнес сприймає податкові перевірки здебільшого як каральний інструмент. Близько 85% перевірок завершуються складанням актів, що свідчить про систематичні донарахування податкових зобов’язань, навіть якщо фактичні порушення не завжди є значними. Така тенденція створює відчуття, що податкові органи спрямовані на виконання плану щодо донарахувань, а не на об’єктивну оцінку діяльності платників податків.
Крім того, як зазначає Рада бізнес-омбудсмена, процедура адміністративного оскарження не забезпечує належного захисту прав платників податків. Лише 15% рішень податкових органів, оскаржених бізнесом, отримують позитивне рішення на користь платників у процесі адміністративного оскарження. Це змушує підприємців звертатися до суду, де приблизно 85% справ вирішуються на користь бізнесу. Такий стан справ не лише створює адміністративні труднощі для бізнесу, але й підриває довіру до державних інституцій.
Чи допоможуть реформи?
Нова реформа податкових перевірок має на меті змінити підхід до податкового аудиту, зробивши його менш фіскально орієнтованим і більш сервісно спрямованим. Одним із ключових елементів реформування є принцип «Consult First» – спочатку консультування, коли податкові органи надають можливість підприємцям виправити порушення до початку застосування санкцій. Цей підхід успішно застосовується в багатьох країнах Європи, де метою податкового контролю є не лише виявлення порушень, а й інформаційна допомога підприємцям з метою допомогти їм уникнути порушень.
Однак, як показує досвід минулих реформ, ключовою проблемою залишається впровадження нових принципів на практиці. Бізнес потребує не лише змін у законодавстві, а й у підходах до його застосування. Без зміни менталітету у податкових органах, навіть найкращі реформи можуть залишитися лише на папері.
Ризики та можливі наслідки
Попри амбітні плани реформування, ризик полягає в тому, що нові ініціативи можуть зіткнутися з опором на рівні виконавців. Звіт Ради бізнес-омбудсмена показує, що у багатьох випадках перевіряючі органи все ще керуються плановими показниками донарахувань, що може перешкоджати впровадженню нових практик.
Крім того, ефективність реформ може бути знижена через перевантаженість судової системи. На сьогодні суди працюють із значним обсягом нерозглянутих справ, що уповільнює процес оскарження рішень податкових органів. Якщо така тенденція буде продовжуватися, то реформа може не принести очікуваних результатів.
Отже, чергова реформа податкових перевірок має потенціал змінити відносини між бізнесом і державою на краще. Проте для цього необхідно забезпечити не лише законодавчі зміни, але й зміну підходів на рівні виконавців. Принцип «Consult First» може стати ефективним інструментом підвищення довіри до податкових органів, проте його впровадження вимагатиме часу та ресурсів. Бізнес, у свою чергу, має бути готовий до активної співпраці, щоб скористатися перевагами нової системи.
...