Замовник не платить. Як обійтись без суду?
Виконавець завершив роботи. Замовник отримав результат, але гроші не перерахував. Або ситуація ще складніша: роботи фактично виконані, проте замовник одночасно не оплачує їх і не підписує акт виконаних робіт. Чи означає це, що підряднику залишається лише одне - звертатися до господарського суду? Не обов'язково.
На практиці правильно проведена досудова робота інколи дозволяє отримати оплату без судового процесу у спосіб досудового врегулювання ситуації.
Досудове врегулювання не обмежується телефонною розмовою та усною вимогою сплатити заборгованість. Досудове врегулювання - це з’ясування справжньої причини несплати, формування достатніх доказів виконання договору, підготовка аргументованої претензії з метою поставити замовника перед зрозумілим вибором: погасити борг добровільно або перейти до спору, в якому позиція підрядника вже належним чином підготовлена і сума боргу може збільшитись на суму штрафів та витрат на послуги юриста.
Розберемося, як це працює.
Адвокат: аудит документів, підготовка претензії
1. ЧОМУ НЕ ПЛАТИТЬ ЗАМОВНИК – ПОШУК ПРИЧИНИ
Потрібно зрозуміти чому замовник не платить. Помилкою буде починати стягнення боргу з автоматичного направлення стандартної претензії. Спочатку варто провести юридичний аудит документів та обставин за яких виконувались або не виконувались зобов’язання сторін.
Причини несплати можуть бути різними:
- замовник визнає борг, але не має коштів;
- замовник затягує оплату, користуючись оборотними коштами підрядника;
- сторони по-різному розуміють строк оплати;
- замовник стверджує, що роботи виконані не повністю;
- виник спір щодо якості або обсягу робіт;
- замовник відмовляється підписувати акт;
- акт підписаний, але оплата згідно умов договору залежить від наявності додаткових документів чи вчинення сторонами додаткових дій;
- у замовника є зустрічні претензії щодо строків виконання робіт;
- договір передбачає складну процедуру приймання результату робіт.
Ці ситуації є різними з точки зору юридичної оцінки. Тому перед направленням вимоги про оплату потрібно відповісти щонайменше на чотири питання:
Чи можна довести факт виконання робіт?
Чи настав строк оплати?
Чи дотримався підрядник процедури здачі робіт?
Яку суму реально можна вимагати від замовника?
Саме від відповідей на вказані вище питання залежить подальша стратегія взаємовідносин з контрагентом.
2. АКТ ПІДПИСАНИЙ, АЛЕ ЗАМОВНИК НЕ ПЛАТИТЬ
Це одна з найбільш сприятливих для підрядника ситуацій. Якщо роботи виконані, замовник прийняв їх без зауважень, акт підписаний, а встановлений договором строк оплати минув, основне питання зазвичай полягає вже не у доведенні факту виконання робіт, а у виконанні грошового зобов’язання.
За загальним правилом статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором не передбачена попередня оплата роботи або окремих її етапів, замовник повинен сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови її належного та своєчасного виконання. Але не варто забувати що у господарських відносинах вирішальне значення має конкретний договір. Наприклад, сторони могли передбачити: акт підписується протягом п’яти робочих днів після його отримання, а оплата здійснюється у строк десять календарних днів після підписання акта. В такому випадку потрібно встановити конкретну дату виникнення прострочення. Після цього можна визначати не лише основний борг, а й передбачені договором та законом додаткові вимоги.
3. СКЛАДНІША СИТУАЦІЯ: ЗАМОВНИК НЕ ПІДПИСУЄ АКТ
Це поширена модель поведінки недобросовісного замовника. На думку такого замовника: немає підписаного акта - немає підстав для оплати. Проте з юридичної точки зору така конструкція працює не завжди.
Стаття 853 ЦК України покладає на замовника обов’язок прийняти виконану відповідно до договору роботу, оглянути її та у разі виявлення відступів від договору або інших недоліків негайно повідомити про них підрядника.
Для будівельного підряду частина четверта статті 882 ЦК України встановлює ще жорсткіше правило: якщо одна сторона відмовляється від підписання акта, про це зазначається в акті, який підписує друга сторона. Односторонньо підписаний акт може бути визнаний судом недійсним, якщо мотиви відмови другої сторони від його підписання будуть визнані обґрунтованими.
Передання та прийняття робіт на підставі одностороннього акта може породжувати відповідні права та обов'язки, якщо роботи реально виконані, а замовник у встановлений строк не надав обґрунтованої відмови від їх прийняття. Верховний Суд звертав увагу, що саме на замовника покладено обов’язок прийняти роботи та негайно заявити про виявлені недоліки. І це має важливе практичне значення - замовник не завжди може уникнути оплати лише тому, що вирішив не ставити підпис на акті.
4. ОДНОСТОРОННІЙ АКТ НЕ СТВОРЮЄ БОРГ АВТОМАТИЧНО
Існує важливе застереження і для підрядника. Не варто сприймати односторонній акт як можливість в автоматичному порядку створити борг. Ключовою підставою для вимоги про оплату є реальне виконання робіт. Саме реальність господарської операції є первинною, тоді як її документальне оформлення має оцінюватися у сукупності з іншими обставинами.
Ще до направлення претензії варто зібрати своєрідне досьє виконаного договору. Це можуть бути договір і додаткові угоди, специфікації, кошториси, заявки замовника, акти, накладні, листування електронною поштою, повідомлення в месенджерах, фотографії та відеозаписи виконаних робіт, документи щодо використаних матеріалів, журнали робіт, перепустки працівників на об'єкт, документи субпідрядників, листи замовника щодо ходу виконання договору та інші докази.
Чим краще підтверджена реальність виконання робіт, тим слабшою стає позиція замовника «я просто не підпишу акт».
5. ПРЕТЕНЗІЯ - НЕ ЛИСТ ІЗ ПРОХАННЯМ ЗАПЛАТИТИ, А ЮРИДИЧНИЙ ДОКУМЕНТ
Фраза: «Просимо сплатити заборгованість протягом семи днів» сама по собі рідко створює серйозний переговорний тиск. Якісна претензія повинна показувати замовнику, що підрядник уже проаналізував договір, сформував доказову базу і здатний перейти до наступного етапу врегулювання спору.
В претензії, як мінімум, доцільно послідовно зафіксувати:
Договір → виконані роботи → передання результату → приймання або ухилення від приймання → строк оплати → прострочення → розрахунок заборгованості → додаткові фінансові наслідки → конкретний строк добровільної оплати.
Якщо акт не підписаний, особливого значення набувають докази його направлення замовнику.
Цю обставину не варто недооцінювати.
Важливо! Спосіб направлення документів має бути таким щоб була можливість надалі довести не лише факт відправлення кореспонденції, а і зміст відправлених документів та дату їх отримання.
6. ЧИ ПОТРІБНО ОДРАЗУ ВИМАГАТИ МАКСИМАЛЬНІ ШТРАФНІ САНКЦІЇ?
Не завжди. Тут юридична стратегія перетинається з економікою та стратегією переговорів. Припустимо, основний борг становить 800000грн., а договір дозволяє додатково заявити пеню, штраф та інші платежі.
Можливі щонайменше дві стратегії:
Перша - одразу вимагати всю максимально розраховану суму.
Друга - показати замовнику повний обсяг потенційних вимог, але запропонувати економічний стимул для швидкого добровільного погашення основного боргу.
Наприклад: 800000грн. зараз замість спору щодо 800000грн. основного боргу плюс передбачені законом і договором додаткові нарахування, штрафи та судові витрати.
Для платоспроможного боржника така конструкція інколи ефективніша за ультимативну претензію. Проте конкретні санкції потрібно розраховувати тільки після аналізу договору та характеру правовідносин.
7. РОЗСТРОЧКА БОРГУ МОЖЕ БУТИ КРАЩИМ ВАРІАНТОМ НІЖ СУД
Якщо замовник визнає борг, але пояснює несплату тимчасовою відсутністю коштів, варто оцінити економічний сенс компромісу.
Наприклад, сторони можуть домовитися:
30% - протягом трьох днів;
30% - через місяць;
40% - остаточний платіж через два місяці.
Але усної домовленості при цьому недостатньо. Доцільно укласти письмовий документ, у якому зафіксувати суму визнаного боргу, графік платежів, банківські реквізити, наслідки прострочення чергового платежу, долю штрафних санкцій та, за потреби, забезпечення виконання зобов’язання. Це важливо ще й тому, що правильно оформлене визнання боргу може істотно покращити доказову позицію кредитора, якщо домовленість все-таки буде порушена.
8. КОЛИ ПЕРЕГОВОРИ КРАЩЕ ПРИПИНИТИ
Досудове врегулювання має сенс, поки воно збільшує ймовірність отримання грошей. Досудове врегулювання втрачає сенс, якщо перетворюється на нескінченне листування. Особливо небезпечними є ситуації, коли замовник:
- перестав відповідати;
- постійно обіцяє оплату «наступного тижня»;
- починає заднім числом формувати претензії щодо якості робіт;
- заперечує очевидний факт виконання;
- відмовляється письмово визнавати борг;
- виводить активи або припиняє господарську діяльність;
- має значну кількість інших кредиторів чи судових спорів;
- пропонує підписати документи, які змінюють зміст уже виконаних зобов’язань.
У такій ситуації чергова претензія може не наближати отримання грошей, а лише давати боржнику додатковий час.
9. ПРАКТИЧНИЙ АЛГОРИТМ: ЯК СПРОБУВАТИ ОТРИМАТИ ОПЛАТУ БЕЗ СУДУ
Я рекомендую розділяти роботу з такою заборгованістю на кілька послідовних етапів:
Крок 1. Перевірити договір
Необхідно встановити порядок здачі-приймання робіт, документи, необхідні для оплати, строк підписання актів, строк розрахунку, порядок направлення зауважень, відповідальність за прострочення та спеціальні умови договору.
Крок 2. Визначити дату виникнення боргу
Не кожна неоплачена сума вже є простроченою. Спочатку потрібно встановити, коли саме замовник повинен був здійснити платіж.
Крок 3. Перевірити докази виконання
Особливо це важливо, якщо акт не підписаний. Судова практика Верховного Суду виходить із необхідності досліджувати реальність виконання робіт, а не обмежуватися формальною наявністю чи відсутністю підпису на акті.
Крок 4. Правильно оформити передання робіт
Якщо документи ще не були належним чином направлені замовнику, цю помилку потрібно виправити настільки, наскільки це допускають договір і фактичні обставини.
Крок 5. Розрахувати вимоги
Потрібно окремо визначити основний борг та можливі додаткові вимоги відповідно до закону і договору.
Крок 6. Направити юридично обґрунтовану претензію
Замовник повинен отримати не емоційне прохання про оплату, а зрозумілий розрахунок економічних і юридичних наслідків подальшої несплати.
Крок 7. Провести переговори
Якщо боржник готовий платити, можна обговорювати коротку відстрочку, графік платежів або іншу економічно прийнятну модель погашення.
Крок 8. Зафіксувати домовленість
Визнання боргу та графік його погашення мають бути оформлені документально.
Крок 9. Встановити точку виходу з переговорів
Наприклад: якщо перший платіж не надходить до погодженої дати, досудовий етап припиняється. Це захищає кредитора від багатомісячних обіцянок замість оплати.
10. ЯКЩО ЗАМОВНИК УСЕ ОДНО НЕ ЗАПЛАТИВ
Такий варіант розвитку подій також можливий, при цьому потрібно розуміти що досудова робота не була марною. Навпаки, правильно проведений претензійний етап врегулювання ситуації може суттєво спростити подальшу роботу адвоката.
До моменту звернення до господарського суду вже мають бути встановлені:
- правова підстава виникнення боргу;
- факт виконання робіт;
- їх вартість;
- факт передачі результату замовнику;
- поведінка замовника після отримання актів;
- дата виникнення прострочення;
- розмір основної заборгованості;
- додаткові грошові вимоги;
- позиція замовника щодо причин несплати.
Висновок:
Отримати оплату за виконані роботи без звернення до господарського суду можливо. Для цього потрібно провести досудове врегулювання спору. Але потрібно розуміти що ефективне досудове стягнення - це не просто направлення претензії. Потрібно провести правовий аудит договору і зібрати докази виконання робіт, визначити момент виникнення обов’язку з оплати, належним чином зафіксувати передачу результату робіт, розрахувати суму вимог і лише після цього переходити до претензії та переговорів.
Особливої уваги потребує ситуація, коли замовник не тільки не платить, а й відмовляється підписувати акт виконаних робіт. Така поведінка сама по собі ще не означає, що підрядник втратив право на оплату. Верховний Суд виходить із необхідності оцінювати насамперед реальність виконання робіт та обґрунтованість причин їх неприйняття.
Важливо! Хороша стратегія зі стягнення боргу починається не з претензії і не з позову. Вона починається з відповіді на питання: якими доказами ми можемо підтвердити право підрядника вимагати оплату?
_________________________________
Автор: Анатолій НЕСТЕРЕНКО - юрист, економіст, адвокат.
Має понад 20 років досвіду у сфері юридичного консалтингу. Засновник та керівник проєкту Lawyer-expert. Основні спеціалізації: договірне, комерційне право, податкове право, земельне право, IT‑право. Представляє інтереси клієнтів у господарських, адміністративних та цивільних судах України. Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю СМ №000454, видане 28.11.2016 року.
Email: lawyer5151@gmail.com
Телефон: +38 (095) 546 07 05
Профіль: https://lawyer-expert.com/#about
...
Матеріал актуальний на дату публікації.
Стаття не є юридичною консультацією.
Всі зображення є ілюстрацією і не носять інформативного характеру.
...